Інформація Державної Податкової служби

Виправлення помилки в раніше поданій звітності по ЄВ страхувальником (роботодавцем) щодо якого внесений запис до ЄДР про державну реєстрацію — припинення без правонаступника
Згідно з п. 4 розд. І Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), подання, зокрема, страхувальником Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця).
Відповідно до абзацу одинадцятого частини першої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зазначених в абзацах другому, п’ятому та сьомому п. 1 та п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (роботодавців), здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Таким чином, страхувальник (роботодавець), щодо якого внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по ЄВ лише до дати зняття з обліку.
***
Внесення виправлень до Книги обліку доходів і витрат  фізособою-«загальником»,  яка веде облік доходів у паперовому вигляді
Головне управління  ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 177.10 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 р. №481 (далі – Порядок).
Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).
Внесення виправлень до Книги фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, яка веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом (п. 3 Порядку).
У Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 4 Порядку).
Книга зберігається у фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис (п. 8 Порядку).
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 9 Порядку).
З метою приведення у відповідність нормативно-правових актів Міністерства фінансів України до ПКУ та Закону України від 14.07.2020 р. №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців», Міністерством фінансів України за участю Державної податкової служби України розроблений проєкт наказу «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок її ведення» (далі – Проєкт), яким передбачено затвердження типової форми, за якою здійснюватиметься облік доходів і витрат, та порядку ведення такого обліку для відповідних категорій самозайнятих осіб, а також втрату чинності Наказом №481. До набрання чинності Проєктом, фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі новостворені, на підставі первинних документів можуть продовжувати/вести облік доходів і витрат у Книгах обліку доходів і витрат за попередньо визначеною формою, затвердженою Наказом №481, без реєстрації у контролюючому органі за місцем свого обліку
***
Коли сума поворотної фінансова допомоги буде доходом фізособи-«загальника»?
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб — підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.
***
Куди сплачувати військовий збір у разі зміни місцезнаходження
Головного управління ДПС у Черкаській області   інформує платників про наступне.
У разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
При цьому Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Відповідно до пп. 1-2 п. 2 ст. 29 БКУ військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).
Згідно з пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів, відповідно до п. 10.13 розд. X якого, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
***
Порядок надання Довідки про відсутність заборгованості
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі — Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554.
Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі — Заява), форму якої затверджено додатком 2 до Порядку. (Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку)
Довідка надається платнику безоплатно.
Заява подається платником у паперовій формі або у в електронній формі.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого Довідку буде подано платником.
Для заповнення таких обов’язкових реквізитів у пунктах 3 та 4 форми Заяви передбачено відповідні поля.
Зокрема у пункті 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.
Такі вимоги містяться у чисельних законах України, нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів, тощо.
Найбільш поширеною підставою є Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», для сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств це Постанова Кабінету міністрів України від 01.03.2017 №130 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» та Постанова Кабінету міністрів України від 29.04.2015 №300 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів», якими передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Слід зазначити, що деякі платники вказують як підставу отримання Довідки Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.04.2017 №228. Проте, цим Наказом затверджені тільки форми для отримання компенсації. Відповідно, цей Наказ не передбачає видачу Довідки та розроблений на виконання постанови КМУ від 01.03.2017 №130.
Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначати усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:
вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);
індивідуальну назву, що зазначається у лапках («…»);
порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-»,«/»);
дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015).
Отже, на цій підставі заповнений пункт 3 Заяви матиме вигляд: «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року.
Слід звернути увагу, що неприпустимим є зазначення платниками у пункті 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», оскільки зазначений акт не є підставою для надання Довідки, а визначає механізм її надання контролюючим органом платнику.
У пункті 4 форми Заяви зазначається найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого буде подано Довідку.
Виходячи з вимог статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа має своє найменування (повне або скорочене), яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
При цьому неприпустимим є зазначення платниками у пункті 4 Заяви, замість найменування суб’єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «не визначено», «тендерному комітету» або власної назви платника, який звертається із Заявою, зазначеної у пункті 2 цієї ж Заяви.
Отже, заповнена з порушенням встановлених вимог Заява не буде прийматися та опрацьовуватися контролюючим органом відповідно до Порядку та, як наслідок, Довідка про відсутність заборгованості видаватися не буде.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.
Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційної системи контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих) за основним та неосновними місцями обліку платника.
Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.
За наявності у платника за даними інформаційної системи контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу.
Підсумовуючи викладене хочу сказати, що Довідка про відсутність заборгованості надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
***
Припиняєте підприємницьку діяльність? Не забудьте про звіт за формою № 20-ОПП
Працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області постійно проводяться документальні позапланові перевірки пов’язані з припиненням підприємницької діяльності фізичних осіб – платників податків. Проте 12% перевірених платників податків не змогли знятись з обліку в податкових органах за основним місцем обліку у зв’язку з неподанням звіту за формою № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єкта/об’єктів оподаткування (за їх наявності).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Податкового кодексу України.
Таким чином, Головне управління ДПС у Черкаській області наголошує на необхідності поданням звіту за формою № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єкта/об’єктів оподаткування (за їх наявності) протягом 10 робочих днів після їх закриття.
***
Чи буде штраф за арифметичну або методологічну помилку в декларації, яка не призвела до заниження суми податку?
Головне управління ДПС у Черкаській області наголошує, що Податковим кодексом України не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки, та відповідальності за дані помилки.
Під визначенням ”арифметичної помилки” слід розуміти помилку або описку, допущенну платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об’єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов’язань з податку, збору, обов’язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описку, допущену при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).
Під ”методологічною помилкою” слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов’язання з того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу).
Визначення цих термінів міститься у роз’ясненні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 № 06-10/167, а також у листі Державної податкової адміністрації України від 06.07.2001 № 9018/7/23-3317.
Статтею 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено визначення понять які вживаються в ПКУ. В даній статті поняття арифметичні або методологічні помилки відсутні.
Відповідно до ст. 76 ПКУ передбачено порядок проведення камеральної перевірки.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
У главі 11 ПКУ не передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення порушень, які не призвели до заниження податкових зобов’язань.
Враховуючи вищенаведене, ПКУ не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки, та відповідальності за дані помилки.
***
Банк нарахував фізособі-«загальнику» проценти на залишок коштів: чи  є це доходом?
Головне управління ДПС у Черкаській області зазначає, що дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності.
Однак, такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України для фізичних осіб.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

  • виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;
  • виручка в натуральній (негрошовій формі);
  • суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Тобто, дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності.
***

***

Відповідальність субєкта господарювання,  у разі невидачі розрахункового документа у паперовій формі на вимогу споживача при застосуванні ПРРО
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, якщо суб’єкт господарювання, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.
У разі невиконання цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу в зручний для нього спосіб) за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції в таких розмірах:
за порушення, вчинене вперше, – 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), товарів (робіт, послуг);
за кожне наступне вчинене порушення – 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг).
***
В січні квітні 2021року започаткували власну справу 2759 суб’єктів господарювання Черкащини
За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, в січні-квітні  поточного року кількість новостворених суб’єктів господарювання регіону, взятих на податковий облік в Головному управлінні ДПС в Черкаської області, склала 2759 платників податків, з них 427 юридичних осіб та 2332 фізичних осіб-підприємців.
Так, в січні — квітні 2021 року по 1901 суб’єкту господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань надійшли відомості про державну реєстрацію припинення юридичних осіб та/або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців, з них по 238 юридичних особах та по 1663 фізичних особах — підприємцях.
Крім того, Антон Царюк зазначив, що в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків в січні — квітні  2021 року зареєстровано 7853 фізичні особи, в тому числі зареєстровано 241 іноземний громадянин, а також внесено зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 15599 фізичних особах Черкаської області.
***
З початку 2021 року місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування отримали 9,5 млн гривень
За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за січень-квітень 2021 року отримали 8,4 млн гривень. Також від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 1,1 млн гривень.
Головним управлінням ДПС у Черкаській області у січні-квітні 2021 року видано  ліцензій:

  • 2 081 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (1117 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 964 – на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами);
  • 2 — на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  • 1 — на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік;
  • 3 — на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);
  • 23 — на право роздрібної торгівлі пальним;
  • 96 — на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);
  • 2 — на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

***
Надаєте фізособам благодійну допомогу: яка сума не оподатковується ПДФО?
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 грн, у 2021 році – 3180 гривень).
Положення пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені пп. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
***
Податковий борг спадкоємців
Відповідно до пп. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для припинення податкового обов’язку, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.
Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.
Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4 ст. 97 ПКУ).
З огляду на вищезазначене, після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
***
Процедура припинення юридичних осіб
Головне управління ДПС у Черкаській області, повідомляє, що визначення доцільності проведення документальних перевірок платників, які знаходяться в стадії припинення проводиться на ризикоорієнтовній основі.
Порядок державної реєстрації припинення юридичних осіб регулюється чинними нормативними документами. Процедури зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначено Податковим кодексом України.
Рішення про проведення документальної перевірки платника податків приймається за результатами ґрунтовного аналізу всієї наявної в органах ДПС стосовно платника податкової інформації про ризики в його діяльності щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань.
Так з початку поточного року проведено 40 позапланових документальних перевірок суб’єктів господарювання, при цьому припинено діяльність 190 підприємствам без проведення додаткової позапланової документальної перевірки.
***
Увага! Будьте пильними – активізувалися шахраї!
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє про збільшення випадків шахрайства з боку невстановлених осіб, які від імені або нібито за дорученням керівництва Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують та надсилають повідомлення через месенджери до керівників суб’єктів господарської діяльності області з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо). Зазначені особи пропонують перераховувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.
Звертаємо увагу, що такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів, адже своїми діями шахраї не лише наносять збитки підприємцям та підприємствам області, але й підривають авторитет органів Державної податкової служби.
Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!
В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати грошові кошти від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
У разі отримання інформації про такі пропозиції або про вчинення протиправних дій особами від імені чи під виглядом працівників ДПС — негайно повідомляйте підрозділи Національної поліції у Черкаській області, до компетенції яких входить розслідування вказаних фактів,  за номером телефону – 102.
***
Чи буде штраф за несплату авансового внеску з ЄП під час карантину?
Головне управління ДПС у Черкаській області  підкреслює, що за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої або другої групи авансових внесків єдиного податку в період з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафна санкція, передбачена п. 122.1 ПКУ, не застосовується.
Крім того, тимчасово платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ умов застосування першої групи платників єдиного податку.
***
В яких випадках майно платника податків звільняється з податкової застави?
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з        п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п.п. 93.1.1 п. 93.1  ст. 93 ПКУ);
визнання податкового боргу безнадійним (п.п. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п.п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п.п. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ (п. 93.2 ст. 93 ПКУ).
***
Використання коштів ФОП на власні потреби
Головне управління ДПС у  Черкаській області повідомляє, що кошти від підприємницької діяльності ФОПа, у разі безготівкових розрахунків, надходять на його розрахунковий підприємницький рахунок, відкритий в банку.
Фізична особа — підприємець може використовувати ці кошти як для підприємницької діяльності, так і для власних потреб.
Однак, відповідно до Інструкції про відкриття та закриття рахунків клієнтів банків, затвердженої постановою  НБУ від 27.12.2019 р. №162, за поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб-підприємців, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій, крім операцій, пов’язаних із власними потребами. Ці особи після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, мають право перерахувати кошти з таких рахунків на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб.
Зняття готівки з підприємницького рахунку дає право банку вимагати подання підтверджуючих документів про використання таких коштів. Непідприємницький дохід, тобто той, який переведено на власний рахунок фізичної особи, не лімітується готівковою сумою, не моніториться банком, і не дає їм право вимагати підтверджуючі документи щодо зняття готівки з таких власних рахунків.
Отже, щоб ФОП мав можливість знімати готівку для власних потреб і при цьому у нього були відсутні ризики щодо можливого блокування банком рахунку, необхідності надання пояснень та документальних підтверджень на запит банківської установи про використання знятої готівки, йому достатньо перерахувати кошти з підприємницького рахунку на власний, непідприємницький рахунок, відкритий у цьому ж банку або у будь-якому іншому банку.
***
Граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП — платниками єдиного податку
Головне управління ДПС у Черкаській області, що відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОП — платники ЄП зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП — платниками ЄП – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
***
Обчислення єдиного внеску новоствореними ФОП – платниками єдиного податку першої та другої груп
Головне управління ДПС у Черкаській області, що відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) нараховується:
для ФОП (крім ФОП — платників ЄП), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
для ФОП — платників ЄП – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (першої чи другої групи), вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.
Таким чином, ФОП, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання першої чи другої групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування ЄВ за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464, та не менше за розмір мінімального страхового внеску.
З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені ФОП, віднесені до платників ЄП першої та другої груп, нараховують ЄВ у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
***
Оподаткування вартості спадщини (подарунку), отриманої фізичною особою — нерезидентом від фізичної особи — резидента
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 174.6  ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем — нерезидентом від спадкодавця — резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 — 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями — резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа — нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи — резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.
***
Оподаткування доходу  фізичною особою – резидентом від послідовного продажу трьох легкових авто та четвертого вантажного автомобіля
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні              (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5 відсотків.
Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відсотків, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Разом з тим дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою податку 5 відсотків.
***
Податкова знижка при страхуванні
Головне правління ДПС у Черкаській області нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб можуть скористатися правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2020 року на суму фактично здійснених ним витрат у вигляді суми коштів, сплачених при страхуванні.
Так, відповідно до  підпункту 5 пункту 3 статті  166 ПКУ сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
– при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці 1 підпункту 1 пункту 4 статті 169  ПКУ;
– при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці 1 підпункту 1 пункту 4 статті 169   ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Для отримання податкової знижки за 2020 рік громадяни мають подати декларацію про майновий стан і доходи, розрахункові та платіжні документи, які підтверджують здійснені платником податків витрати. Декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник до 31 грудня 2021 року.
***
Чи передбачено створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату касового чеку у тому числі у разі його втрати?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що створення у паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмним РРО (далі – ПРРО) дублікату фіскального касового чеку, у разі його втрати, функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).
***
Чи сплачує ЄВ ФОП за місяць, в якому було втрачено статус
«особи з інвалідністю»?
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, та постановою правління Пенсійного фонду України від 19 вересня 2013 року, Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) щомісяця надає Державній податковій службі України дані про пенсіонера за віком, інваліда, дату встановлення пенсії, встановлення (втрати) інвалідності.
На підставі інформації, отриманої в ПФУ, в реєстрі страхувальників встановлюються/знімаються відповідні ознаки, зокрема, «фізична особа – пенсіонер за віком», або «особа з інвалідністю».
Оскільки Законом № 2464 не передбачено пропорційного розрахунку бази нарахування ЄВ для фізичних осіб – підприємців, то місяць, в якому втрачено статус «особи з інвалідністю» є базовим звітним періодом для таких категорій платників.
Таким чином, фізична особа – підприємець зобов’язана сплачувати ЄВ за місяць, в якому було втрачено статус «особи з інвалідністю».
***
Яку оціночну вартість земельної ділянки, що отримується в подарунок (спадщину), слід застосовувати при розрахунку ПДФО?
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від       11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).
Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
Враховуючи викладене вище, фізична особа — резидент, яка отримує подарунок (спадщину ) від фізичної особи — резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якого подарунку. З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.
***
Алгоритм дій фізичної особи – громадянина України у разі втрати (пошкодження) картки платника податків про присвоєний реєстраційний номер (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено)
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у разі втрати (пошкодження) картки платника податків про присвоєний реєстраційний номер (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено) фізичній особі необхідно:

  • Отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;
  • Подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822) до:

– податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи;
–   будь-якого податкового органу якщо фізична особа не має постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.
Для заповнення заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія – необхідно пред’явити документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.
Термін внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номеру облікової картки платника податків:
– до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;
– до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.
Для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно пред’явити податковому органу до якого подавалась заява за ф. № 5ДР, паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.
***
До уваги, суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері реалізації пального
У зв’язку з оголошенням в Україні карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ДПС просить суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері реалізації пального тимчасово утриматись від відвідин центрів обслуговування платників податків щодо питання отримання ліцензій без нагальної потреби.
При цьому зазначаємо, що Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує працювати в звичайному режимі. Отримати інформаційно-довідкові послуги з питань ліцензування  суб’єкти господарювання можуть (за номером телефону (0472) 33-91-85 — відділ ліцензування управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Черкаській області) за місцезнаходженням суб’єкта господарювання та/або за місцем провадження господарської діяльності, або ж в Центрах обслуговування платників що, діють при державних податкових інспекціях області з понеділка по четвер з 8 години до 17 години, у п’ятницю до 15-45; обідня перерва з 12 години до 12-45; субота та неділя – вихідні дні.
Номери телефонів ЦОП розміщені на субсайті ГУ ДПС у Черкаській області офіційного вебпорталу ДПС в банері «Центри обслуговування» (https://ck.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/) та у розділі «Контакти» відкритої частини ІТС «Електронний кабінет».
Також повідомляємо, що на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: tax.gov.ua, та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі: «Реєстри» розміщений та підтримується в актуальному стані «Єдиним державним реєстром суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним».
Просимо з розумінням поставитися до ситуації, що склалася.
***
Єдиний податок з юридичних осіб
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи у I кварталі 2021 року сплатили до місцевих бюджетів  майже 33 млн гривень.
Нагадуємо, що до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи, визначений у п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Порядок  визначення доходів для платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб регулюється статтею  292 Податкового кодексу України.
Отже, доходом юридичної особи — платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Разом з цим,  за результатами співставлення  доходів, задекларованих юридичними особами – платниками  єдиного податку третьої групи у 2020 році,  та даних щодо їх витрат  (фонду оплати праці, сплачених податків та інше), Головним управлінням ДПС у Черкаській області відпрацьовано ряд  платників, у яких був наявний ризик заниження задекларованих доходів, та відповідно, податкового зобов’язання з єдиного податку третьої групи.
У березні поточного року, за результатами зазначеного відпрацювання додатково надійшло до місцевих бюджетів 200,3 тис. гривень єдиного податку третьої групи.
***
Заповнення розділу І додатка 2 податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в зв’язку із зміною ставки податку за об’єкти нежитлової нерухомості
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з метою уточнення податкового зобов’язання, нарахованого за об’єкти нежитлової нерухомості, в зв’язку із зміною ставки податку, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подають податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) з типом «Уточнююча» за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 якої заповнюється наступним чином:
у рядку 2.1:
значення показників граф 2 – 14, 16 – 18 переносяться за даними раніше поданої Декларації з типом «Звітна»,
графи 15, 19 – 23 не заповнюються;
у рядку 2.2:
у графах 2 – 12, 14, 16 – 18 вказуються значення, ідентичні показникам рядка 2.1 (переносяться за даними раніше поданої Декларації з типом «Звітна»),
у графі 13 «Ставка» вказується нова (виправлена) ставка податку,
у графі 15 – зазначається річна сума податку, розрахована з врахуванням нової (виправленої) ставки (у гривнях з копійками з двома знаками після коми),
у графах 19 – 23 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати за виправленою ставкою податку (у гривнях з копійками з двома знаками після коми) поквартально (уточнюється податкове зобов’язання за відповідний квартал, у якому змінено ставку податку) та сумарно за рік;
у рядках 2.3 – 2.n., де n – номер рядка, за наявності, зазначається інформація про інші об’єкти нерухомості, задекларовані у звітній Декларації. При цьому по об’єктах нерухомості, по яких ставка податку не змінювалася – переноситься інформація з раніше поданої Декларації з типом «Звітна», у випадку зміни ставки податку такі рядки заповнюються по аналогії з рядками 2.1 та 2.2.
Згідно з приміткою 7 інформації до додатка 2 до Декларації за потреби, кількість рядків може бути збільшена.
***
Звертаємо увагу щодо повноти декларування податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є всі фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, за виключенням нерухомості, яка не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. 266.2.2 п.266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Платниками податків Черкаської області  у першому кварталі 2021 року сплачено 29,5 млн грн  податку, зокрема юридичними особами  —  27,1 млн гривень.
Разом з цим, за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних виявлено, що деякі  суб’єкти господарювання, які отримували плату за надання в оренду житлової та/або нежитлової нерухомості, взагалі не декларували та не сплачували податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки  за таку нерухомість.
За результатами відпрацювання зазначених платників у першому кварталі поточного року, ними додатково задекларовано 0,9 млн  гривень податку.
У зв’язку із викладеним наголошуємо, що будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, а також будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271), у разі надання їх оренду, не звільняються від сплати податку на нерухомість.
Не оформлення належним чином прав власності на нерухомість не звільняє від сплати цього податку.
Отже, необхідно врахувати дані вимоги при веденні обліку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та не допускати випадків недекларування, неповного декларування і несплати цього податку.
***
Податківцями Черкащини при перевірці товариства донараховано 246 млн гривень
Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку суб’єкта господарювання, який здійснює оптову торгівлю зерном. В ході перевірки платником не надано первинні бухгалтерські документів, які підтверджують придбання зернових та технічних культур.
Під час перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, в результаті платнику донараховано грошові зобов’язання на загальну суму 171 млн гривень та зменшено заявлений до відшкодування податок на додану вартість в сумі 75 млн гривень.
Правомірність донарахування грошових зобов’язань та зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість підтверджено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду.
***
Погашення податкового боргу
Протягом I кварталу 2021 року по Черкаській області податковий борг до зведеного бюджету скоротився на 130,3 млн грн, або на 9,4 відсотків (з 1 383, 5 млн  грн. до 1 253,2  млн  гривень).
У загальній сумі податкового боргу 720,8 млн грн, або 57,2 відсотки – податковий борг підприємств, що перебувають у процедурах банкрутства та борг, стягнення якого призупинено рішеннями судових органів.
За рахунок вжитих органами Головного управління ДПС у Черкаській області заходів із погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 69, 6 млн грн, що на 27,6 відсотків більше, ніж за відповідний період 2020 року.
Надходження забезпечені за рахунок направлення податкових вимог та опису майна в податкову заставу – 22,6 млн грн, стягнення з банківських рахунків боржників – 2,2 млн грн, надходжень від реалізації заставного майна – 0,4 млн грн, стягнення через органи державної виконавчої служби – майже 0,1 млн грн, стягнення за рахунок вилучення готівки – 0,2 млн гривень.
За I квартал 2021 року відкрито провадження у справах про банкрутство відносно 4 підприємств, загальна сума податкового боргу яких складає 25,7 млн гривень. Грошовими коштами від підприємств-банкрутів протягом кварталу до бюджету надійшло 44,1 млн гривень.
***
Про зміну місця проживання чи прізвища можна інформувати через Електронний кабінет
 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно Податкового кодексу України (Далі ПКУ) фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за ф. №1ДР (далі – Облікова картка ф. №1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Звертаємо увагу, що фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР).
Для заповнення Облікової картки ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу та інших документів, які підтверджують Зміни облікових даних, а саме містять (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Державною податковою службою України в Електронному кабінеті реалізовано права та обов’язки фізичних осіб, передбачені Податковим кодексом щодо подачі в електронній формі засобами електронного зв’язку Облікової картки ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР.
Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – ІТС «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС. Робота у приватній частині ІТС «Електронний кабінет» здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного цифрового підпису.
В приватній частині ІТС «Електронний кабінет» в режимі «ЕК для громадян» вибирається електронна форма документа Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР або Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків Форма 5ДР» і виконується процедура «створити» докумен та заповнюється інформація згідно встановленої форми.
Для приєднання до Облікової картки за ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином:
— поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних;
— у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.
При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ).
Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти». Також має місце режим редагування даних відомостей.
Платник податків підписує сформовані Облікову картку за ф. №1ДР та/або Заяву за ф. №5ДР електронним цифровим підписом в приватній частині електронного кабінету (режим «підписати») та направляє до контролюючого органу (режим «відправити»).
Для отримання картка платника податків фізичній особі, яка змінила прізвище, ім’я, по батькові необхідно звернутися до податкового органу за місцем проживання.
***
Платниками податків Черкащини за I квартал 2021 року сплачено 41,6 млн гривень рентної плати
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Черкаській області Антон Царюк, платниками податків Черкащини протягом І кварталу 2021 року до бюджетів всіх рівнів Черкаської області сплачено 41,6 млн грн рентної плати за користування природними ресурсами.
Зокрема, до державного бюджету за січень — березень поточного року сплачено 16 млн грн рентної плати. Найбільшу частку у надходженнях від рентної плати до державного бюджету складає рентна плата за спеціальне використання води – 6,1 млн гривень (26,5 відсотків).
Також, до державного бюджету сплачено 5,3 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 4,4 млн грн рентної плати за користування надрами та 0,2 млн грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
В свою чергу, до місцевих бюджетів впродовж І кварталу 2021 року сплачено 25,6 млн грн рентної плати, у тому числі: 17,6 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 6,1 млн грн рентної плати за спеціальне використання води; 1,9 млн грн рентної плати за користування надрами.
***
Автовласниками Черкащини за І квартал 2021 року до бюджету сплачено 580,5 тис. гривень транспортного податку
З початку 2021 року власники легкових автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Черкаської області 580,5 тис. грн транспортного податку. Із загальної суми 460,9 тис. грн сплачено юридичними особами,  фізичними особами — власниками елітних автівок сплачено 119,6 тис. гривень.
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України). Ставка транспортного податку становить з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п.267.4 ст. 267 ПКУ).
Сплачується транспортний податок за місцем реєстрації автомобіля:
— фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення;
— юридичними особами — авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Звертаємо увагу, що платники податків, які мають електронний цифровий підпис, можуть сплатити транспортний податок за допомогою Електронного кабінету платника. Вхід до кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua , або через офіційний вебпортал ДПС (tax.gov.ua).
***
Чи може ФОП бути платником ЄП, якщо надає нерухоме майно в оренду як ФО і такий вид діяльності не зазначено в реєстрі платників ЄП?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до ст. 41 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.
Фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
***
Чи переноситься граничний термін сплати ЄВ, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до пункту 6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
***
Терміни сплати єдиного внеску роботодавцями
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим, роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
***
Умови при яких застосування реєстратора розрахункових операцій, або програмного РРО, або розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій є обов’язковим

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку здійснює роздрібну торгівлю пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин, то застосування реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) або програмного РРО (далі — ПРРО), або розрахункової книжки (далі — РК) та книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) для такого платника є обов’язковим (при цьому зазначені операції проводяться за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями).

Зазначимо, якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої — четвертої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення та/або роздрібний продаж пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема, застосовувати РРО або ПРРО, або РК та КОРО на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків — суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

***
Уникнення подвійного нарахування ЄВ особою, яка займається незалежною професійною діяльністю
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організації, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, сплачують ЄВ з сум доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 178.5 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Відповідно до п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік платником ЄВ безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.
Враховуючи зазначене, з метою уникнення подвійного нарахування ЄВ особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі надання послуг відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію повідомлення про взяття її на облік в контролюючих органах як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за формою № 2-ЄСВ.
***
Чи мають право ФОП, які звільняються від сплати ЄВ, укласти договір про добровільну сплату ЄВ?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Так, згідно з п.п. 4 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція 449), зокрема, фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе ЄВ за умови дотримання ними вимог, визначених частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464.
Такі платники мають право на добровільне нарахування та сплату ЄВ у порядку, встановленому для фізичних осіб – підприємців підпунктами 1 та 2 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449, а також подання звітності відповідно до п. 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями.
Враховуючи викладене, у фізичних осіб – підприємців, які є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або особами з інвалідністю, відсутня необхідність укладати договори про добровільну сплату ЄВ у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
***
Черкащанами протягом I  кварталу 2021 року до бюджетів всіх рівнів сплачено 56,1 млн гривень акцизного податку
За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка,  протягом січня-березня 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло 13,3 млн грн. акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів та до місцевого бюджету — 42,8 млн грн. акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
До загального фонду державного бюджету протягом березня 2021 року надійшло 7,7 млн грн. акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів.
Індикативний показник з акцизного податку з роздрібної торгівлі  підакцизних товарів у березні 2021 року виконано на 100,1 відсоток, надходження становлять 13,4  млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 667 тис. гривень. Темп росту становить 104,5 відсотків.
***
Платниками податків Черкаської області за I квартал 2021 року до бюджетів усіх рівнів сплачено 3,7 млрд гривень податків
Як повідомив начальник  Головного управління ДПС у Черкаській області Антон  Царюк,  за січень-березень 2021 року платниками  Черкаської області до бюджетів усіх рівнів сплачено 3 млрд 717 млн грн податків, зборів та платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року спрямовано на 399 млн грн, або на 12% більше.
До державного бюджету України сплачено 1 млрд 845 млн грн, що на 14,1%, або на 228 млн грн більше порівняно з показником за відповідний період минулого року.
Місцеві бюджети Черкаської області отримали 1 млрд 872 млн грн, що на 10,1% або на 171 млн грн більше порівняно з показником за відповідний період минулого року.
Також перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного страхування та виконання державних соціальних виплат 1 млрд 453 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з показником за відповідний період 2020 року перераховано на 140 млн грн більше.
***
Код типу об’єкта нерухомості в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015     № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 4 інформації до додатка 1 (додатка 2) у графі 2 «Код типу об’єкта» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається код типу об’єкта, визначеного відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор).
Класифікатор забезпечує уніфікацію об’єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою (далі – Методика).
Якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.
Ведення Класифікатора здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Інститут), уповноважений видавати експертні висновки щодо належності об’єктів нерухомості (їх частин) до певного класу будівель (далі – Висновок) на підставі документів, що підтверджують їх право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.
Таким чином, у разі неможливості самостійного визначення суб’єктом господарювання функціонального призначення об’єкта нерухомості (його частин) на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, із використанням Методики, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, доцільно звернутися до Інституту за отриманням Висновку.
***
Увага шахраї: «фейкові» податківці вкотре атакують платників
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).
Зловмисники телефонують з різних номерів  мобільних операторів України та пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.
В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
Головне управління ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.
***
Оподаткування ПДФО доходу від надання в оренду (суборенду), житлового найму (піднайму) нерухомого майна
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1      ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 — 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
***
Податкова знижка: витрати на навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах
Головне управління ДПС у Черкаській області, повідомляє що згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) визначено типи вищих навчальних закладів.
Пунктом 3 частини третьої ст. 61 Закону № 1556 визначено, що до інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належить, зокрема, лікар (провізор)-інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 із змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.
Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.
Враховуючи викладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.
***
Платниками податків Черкащини за березень 2021 року сплачено 221,7 млн гривень податку на прибуток
За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, протягом березня 2021 року до бюджетів всіх рівнів платниками Черкаської області сплачено 221,7 млн грн податку на прибуток, що на 65,4 млн грн або на 41,9 відс більше проти березня 2020 року.
До державного бюджету надійшло – 199,1 млн  грн, до місцевих бюджетів – 22,6 млн гривень.
Із загальної суми надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб’єкти господарювання міста Черкаси – 106,7 млн грн та Уманського району – 52,1 млн гривень.
В цьому році спостерігається позитивна тенденція збільшення сплати податку на прибуток, попри те, що зберігається запроваджений карантинний режим.
***
Cкорочення терміну дії мораторію на проведення податкових перевірок
   Головне управління ДПС у Черкаській області доводить до відома платників податків, що  Постановою КМУ від  3 лютого 2021 р. N 89 Уряд вирішив частково скасувати мораторій на податкові перевірки шляхом скорочення терміну дії обмежень, встановлених пунктом 52²  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. N 568-IX).
Надання дозволу на проведення деяких видів перевірок-це не збільшення тиску на бізнес, а відновлення можливості забезпечити рівні умови ведення бізнесу для всіх.
Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.50.1 ст.50 Кодексу платник податків зобов’язаний за самостійно з’ясованим фактом заниження податкового зобов’язання:
або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання уточнюючого розрахунку;
або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається  за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Враховуючи вищезазначене, звертаємося до платників скористатися правом самостійно подати уточнюючий розрахунок та зменшити податковий кредит.
***
Строки сплати податкових зобов’язань, податковий борг та його наслідки
 Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Строки сплати податкових зобов’язань визначені Податковим кодексом України (далі ПКУ) п. 57.1 ст. 57  ПКУ:
– для самостійно задекларованої суми податкового зобов’язання — 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання відповідної декларації;
– для сплати податковим агентом податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору (ВЗ) (ст. 168 ПКУ). Тобто у загальному випадку, ПДФО і ВЗ сплачується при виплаті оподатковуваного доходу (п.п. 168.1.2 ПКУ). Якщо виплата здійснюється з каси або в не грошовій формі — протягом 3 банківських днів з дня, наступного за днем такого нарахування (п.п. 168.1.4 ПКУ), а якщо дохід нараховується, але не виплачується, — у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 ПКУ).
У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом згідно з пп. 54.3.1 — 54.3.6 ПКУ платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення – рішення (ППР). У разі оскарження такого рішення (ППР) платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Якщо нарахування авансових внесків для платників єдиного податку (ЄП) першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника ЄП за розміром обраної ставки ЄП (п. 295.2 ПКУ), в такому випадку ЄП сплачується авансом не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем його сплати вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем (останній абзац п. 57.1 ПКУ).
У випадку не сплати виникає податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу).
Наслідки не сплати податкових зобов’язань:
1) штраф за несплату/несвоєчасну сплату зобов’язань (залежно від його типу: ст. 126 або ст. 127 ПКУ) і пеня (ст. 129 ПКУ);
2) у контролюючого органу виникає право податкової застави;
3) застосовується арешт майна і рахунків;
4) на підставі рішення суду застосовується примусова реалізація майна, що перебуває в податковій заставі, та/або стягнення грошових коштів на банківських рахунках, а також готівки – якщо податковий борг платник не погасить добровільно;
5) анулювання статусу платника ЄП;
6) відмова в реєстрації платником ЄП (для будь-якої з груп);
7) обмеження для фізичних осіб підприємців (ФОП) і посадових осіб юридичної особи щодо виїзду за кордон;
8) адміністративна та кримінальна відповідальність.
***
Увага! Володієте інформацією про можливі факти корупційних правопорушень – повідомляйте!
Головне управління ДПС у Черкаській області доводить до відома платників, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» викривач – це фізична особа, яка:
володіє інформацією про можливі факти корупційних правопорушень – фактичними даними, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення та особу, яка вчинила правопорушення;
переконана у достовірності цієї інформації;
отримала цю інформацію під час трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження служби чи навчання.
Якщо хоча б одна з цих умов не виконана, особа не може вважатися викривачем.
Повідомити інформацію про корупційні порушення можна спеціальними каналами:

  • внутрішніми – керівнику або уповноваженому підрозділу чи особі органу або юридичної особи, де викривач працює;
  • регулярними – спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, органам досудового розслідування, органам, відповідальним за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншим державним органам, установам, організаціям;
  • зовнішніми – через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.

Проте, якщо особа повідомляє інформацію, яка явно містить ознаки корупції, у листі чи під час особистого прийому, то таку інформацію також розглядають як повідомлення викривача, якщо усі вказані вище умови дотримані.
Головне управління ДПС у Черкаській області звертається до громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Черкащини, що у разі наявності інформації щодо протиправних дій посадових та службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області, ви завжди можете повідомити про вказані факти будь-яким зручним способом:
— з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;
— на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;
— засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27
— на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції  ck.szvk@tax.gov.ua;
— у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.
***
Чи є базою нарахування ЄВ сплачені роботодавцем закладу охорони здоров’я кошти у вигляді матеріальної допомоги на медичне обслуговування працівника за тестування на COVID-19?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-XІІ медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням.     Медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Так, відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, згідно з п. 13 розд. І якого єдиний внесок не нараховується на витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров’я.
Таким чином, сплачені роботодавцем закладу охорони здоров’я кошти у вигляді матеріальної допомоги на медичне обслуговування працівника за тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19), не є базою нарахування єдиного внеску.
***
Чи необхідно юридичній особі подавати декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт нерухомості було придбано і продано в межах одного місяця?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408.
Подання Декларації при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року передбачено п. 1 заголовної частини Декларації (починаючи з (проставляється місяць (арабськими цифрами), з якого виникають податкові зобов’язання).
Підпунктом 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).
Отже, якщо суб’єкт господарювання придбав та продав об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), він звільняється від обов’язку сплати та подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
***
Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до абзацу тридцять шостого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року                   № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
***
Алгоритм дій фізичної особи для отримання відомостей з ДРФО  в електронному вигляді
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що  фізичній особі, яка має кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), для направлення запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301802) (далі – Запит) через меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету необхідно:

  1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, InfoTAX.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Звертаємо увагу, що запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням КЕП фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

  1. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Запит про суми виплачених доходів» та натиснути кнопку «Створити».
  2. У запропонованій формі Запиту персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
  3. Вказати реквізити паспортного документа та зазначити період за який необхідна інформація.
  4. Після того, як всі дані внесено зберігаємо Запит.
  5. Виділити створений Запит, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП.
  6. Ще раз виділити Запит та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлений Запит можливо у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» та відповідь на нього за формою F1401802 «Вiдомостi з Державного реєстру фiзичних осiб – платникiв податкiв про суми виплачених доходiв та утриманих податкiв вiдповiдь на запит у електронному виглядi» – у вкладці «Вхідні» меню Вхідні/вихідні документи».
Середня тривалість обробки Запиту складає близько  15-30 хвилин.
При цьому Запит може бути сформований починаючи з I кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).
Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.
***
Деклараційна кампанія 2021: оподаткування  ПДФО роялті
Головне управління ДПС У Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Відповідно до п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Згідно з п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).
***
До уваги платників єдиного внеску!
Щодо обов’язку  подання звітності про нарахування ЄВ
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що  відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року   № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Форма, за якою подається звітність про нарахування ЄВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ визначено, що платники ЄП першої та другої груп подають до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку – фізичної особи — підприємця (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ, з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники ЄП третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платники ЄП третьої групи (ФО) у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, який набрав чинності 01.01.2021 (далі – Наказ № 752) форму Податкової декларації платника єдиного податку, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1).
Згідно з приміткою 8 до Декларації додаток 1 є невід’ємною частиною Декларації, подається та заповнюється ФОП – платниками ЄП першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками ЄВ відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464.
Пунктом 2 Наказу № 752 визначено, що Декларація подається за формою, затвердженою Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.
Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники ЄВ, зокрема, ФОП подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.
Враховуючи зазначене, платники ЄП першої та другої груп вперше подають до контролюючого органу додаток 1 у складі Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), за 2021 рік, граничний термін подання якого – до 01 березня 2022 року.
Платники ЄП третьої групи (ФО) подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.
***
Зміни до Порядку обліку про платників податків і зборів
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що 19.03.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62  «Про затвердження Змін до Порядку обліку про платників податків і зборів» (далі — Наказ № 62), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 340/35962.
Звертаємо увагу, що Наказом № 62 внесено зміни до процедур взяття на облік у контролюючих органах нерезидентів (іноземних юридичних компаній, організацій), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Викладено у новій редакції додаток 6 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.05.2014
за № 503/25280 (дані — Порядок). Цим додатком замість форми заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма № 1-РПП) впроваджено нову форму заяви про
взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН).
Встановлено, що основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації — контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до норм пункту 64.5 статті 64 розділу II Податкового кодексу України (п.3.4. розділу III Порядку).
У розділі IV Порядку визначено перелік документів, що подаються до контролюючого органу для взяття на облік нерезидентів, відокремлених підрозділів нерезидентів, у тому числі постійних представництв нерезидентів разом із заявою форми № 1 -ОПН.
Розділом V Порядку визначено порядок взяття на облік та реєстрації нерезидента платником податку на прибуток у контролюючих органах, зняття з обліку нерезидента як платника податку на прибуток у зв’язку з припиненням нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво (постійні представництва).
Звертаємо увагу, що нерезидент зобов’язаний надати до контролюючих органів інформацію про всі свої постійні представництва та забезпечити постановку на облік в контролюючих органах всіх своїх відокремлених підрозділів, акредитованих (зареєстрованих, легалізованих) на території України.
Взяття на облік нерезидента платником податку на прибуток, зняття ознаки платника податку на прибуток для постійного представництва нерезидента проводиться на підставі відповідного листа постійного представництва нерезидента про зняття ознаки.
Також інформуємо, що коментарі щодо змін, які стосуються виконання нерезидентами та їх відокремленими підрозділами обов’язків щодо обліку та реєстрації платниками податків детально викладені на порталі ДПС в Інформаційному листі № 19 «Щодо оподаткування нерезидентів та їх постійних представництв за результатами 2020 року та реєстрації платниками податків з 1 січня 2021 року».
***
Оподаткування ПДВ послуг по доопрацюванню програмного забезпечення
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє щодо порядку оподаткування ПДВ послуг по доопрацюванню програмного забезпечення, яке належить замовнику (тобто, право власності на результати доопрацювання програмного забезпечення набуває замовник).
Так, згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Звертаємо увагу, що пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим — сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.
Для цілей пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ до програмної продукції відносяться: результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них; примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі; будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу; криптографічні засоби захисту інформації.
Враховуючи викладене, та оскільки, не відбувається перехід права власності (майнових прав) на розроблену програмну продукцію чи її компоненти від виконавця до замовника, операція виконавця з постачання послуг із розробки програмної продукції чи її компонентів замовнику оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
***
Повідомлення про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що  відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.
Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акту перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.
***
Порядок заповнення декларації акцизного податку, виробниками електричної енергії, в тому числі по операціях, які не підлягають оподаткуванню
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Форма, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).
Відповідно до норм Порядку № 14 виробники електричної енергії заповнюють розділ Е Декларації «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» та додаток 7 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» (далі – Додаток 7).
Додаток 7 до Декларації заповнюється у такому порядку:
у графі 2 «Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» та графі 3 «Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» відповідно зазначаються код та опис товарів згідно з УКТ ЗЕД, згідно з п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
у графі 4 «Вартість (без податку на додану вартість та акцизного податку) реалізованої електричної енергії» вказується вартість без податку на додану вартість та без акцизного податку реалізованої електричної енергії;
у графі 5 «Ставка акцизного податку» проставляється розмір ставки акцизного податку, встановленої п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;
у графі 6 «Сума податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн» зазначається сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 4 на графу 5.
Визначена сума акцизного податку переноситься до графи 4 розділу Е Декларації.
Відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню.
Виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії також подає до контролюючого органу за місцем реєстрації Декларацію із заповненням розділу Е та Додатка 7 до Декларації. При цьому, таким виробником заповнюється загальна частина декларації. У разі відсутності об’єктів оподаткування у в графі 4 розділу Е Декларації проставляється «0». У Додатку 7 до Декларації заповнюються графи 1-3, в інших графах у разі відсутності об’єктів оподаткування проставляється «0».
Водночас, відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податку може подати, у разі необхідності, доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність у електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Отже, з метою відображення оборотів, які не підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ, платник може подати до контролюючого органу інформацію про зазначені обсяги в формі додатка 10 до Декларації «Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу» із внесенням реквізитів наведених у додатку 4 до Декларації.
***
Порядок та підстави відмови в реєстрації РРО
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за  ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:
РРО вже зареєстрований;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за  ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви в електронній формі (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).
***
Термін сплати ПДФО до бюджету фізичною особою — резидентом,
яка протягом звітного календарного року отримувала іноземні доходи
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).
Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
При цьому платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка протягом звітного календарного року отримувала іноземні доходи та якій на підставі поданої заяви був перенесений граничний термін подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним, зобов’язана самостійно сплатити суму податкових зобов’язань, які зазначені у поданій нею податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
***
Чи може ФОП – платник ЄП другої групи надати в оренду нерухомість юридичній особі  як фізична особа, якщо такий вид діяльності зазначено у реєстрі платників ЄП
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Згідно з частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Тобто, вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, яка обрала вид господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», що зазначений у реєстрі платників єдиного податку, не має права надавати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа.
***
Нерухомість, яка відноситься до об’єктів житлової
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості — будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Звертаємо увагу, що згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
***
Нерухомість, яка відноситься до об’єктів нежитлової
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі — допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
***
Сплачуйте нараховані податкові зобов’язання вчасно — не чекайте стягнення податкового боргу у примусовому порядку
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що обов’язок людини і громадянина щодо сплати податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом, визначено ст.67 Конституції України.
Відповідно до п.14.1.175 пп.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Обов’язок людини і громадянина щодо сплати податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом, визначено ст.67 Конституції України.
При цьому, податковим обов’язком платника є самостійне обчислення, декларування та сплата суми податку та збору у порядку та строки, визначені ПКУ. За несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до платників податків застосовуються відповідні штрафні санкції, а також нараховується пеня за кожен день прострочення сплати.
Згідно з п.87.1 та п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків, власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів, робіт або послуг, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані, як позика, та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПКУ контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Момент виникнення податкового боргу, відповідно до норм ПКУ, пов’язується із закінченням строків для сплати податкового зобов’язання, визначеного платником податку самостійно або узгодженого податкового зобов’язання у випадку, коли таке податкове зобов’язання не сплачене та не оскаржене платником податку у встановлені ПКУ порядку та строки (пп.14.1.175 п.14.1. ст.14 ПКУ).  Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Звертаємо увагу, що погашення податкового боргу є одним із пріоритетних напрямів роботи податкової служби. Сплачені вчасно податки – це запорука своєчасного фінансування охорони здоров’я, освіти та інших важливих на сьогодні соціальних зобов’язань держави перед громадянами. З метою уникнення негативних наслідків та прикрих випадків виконуйте податковий обов’язок та сплачуйте податки вчасно і в повному обсязі.
Фізична особа – громадянин може переглянути інформацію про наявність (відсутність) у нього податкового боргу в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС України.
***
Припинення підприємницької діяльності
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує щодо  процедури припинення діяльності фізичними особами – підприємцями.
Звертаємо увагу, що фізичні особи дуже часто вважають, що подавши заяву до державного реєстратора про внесення відомостей щодо припинення діяльності ФОП та відображення в Єдиному державному реєстрі статусу «Припинено» ФОП ліквідовано. Але, на цьому процес ліквідації не закінчується. Припинення діяльності ФОП  — це правовий процес (процедура), в результаті якого фізична особа втрачає можливість на законних підставах здійснювати підприємницьку діяльність, з цього моменту ФОП лише позбавляється статусу підприємця, але вся процедура припинення ФОП вважається закінченою тільки після зняття його з обліку в органах ДПС.
Зазначимо, що саму процедуру припинення ФОП можна поділити на декілька етапів:
— подання державному реєстратору заяви про припинення діяльності ФОП
— закриття банківських рахунків
— зняття з обліку у податковій службі
Найскладнішим етапом для платників податків є це зняття з обліку у податковій, оскільки це можливо тільки після подання звітів по ЄСВ, подання ліквідаційної звітності, закриття об’єктів оподаткування, проведення документальної  перевірки тощо та якщо за результатами  перевірки у ФОП немає заборгованості по сплаті платежів до бюджету, штрафних санкцій то ФОПу встановлюється обліковий стан «Скасовано». Проходження цього етапу потребує  найбільше часу, так наприклад, якщо в ході перевірки спеціалістами ДПС будуть виявлені порушення або невідповідності чи приховування доходів або несплати обов’язкових платежів, підприємцю загрожує накладання штрафних санкцій, а у разі їх несплати, податкова застава.
Тому, ФОП який планує припинити свою діяльність, слід пам’ятати, що внесення запису про припинення діяльності до Єдиного державного реєстру ще не означає остаточну ліквідацію та не знімає з ФОП зобов’язання, а також не скасовує штрафні санкції за їх невиконання.
***
Особливості подання декларацій фізособами-«незалежниками»
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік заповнюється та подається фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України  від 25.04.2019 № 177 до 01 травня 2021 року.
Зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», діятимуть до доходів, отриманих незалежниками протягом 2021 року та задекларованих у 2022 році.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність , які мають найманих працівників, за І кв. 2021 року подають розрахунок за формою 1ДФ з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та які мають найманих працівників, є податковими агентами у розумінні ст. 171 ПКУ та зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. «б»  п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1304/35587 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».
Податковий розрахунок подається у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), тобто останній день подання податкового розрахунку за 1 квартал 2021 року – 10 травня 2021 року.
***
Оподаткування спадщини
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.
Зокрема, об`єкти спадщини, успадковані членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% або 18%.
Громадяни – резиденти, які отримують спадщину від громадянина – резидента, але не відносяться до членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5% від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
Об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.
Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня 2021 року. Сплатити суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору необхідно до 01 серпня 2021 року.
За вибором платника податків декларація подається до Центру обслуговування платників за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою. Декларацію також можна надіслати поштою або засобами електронного зв’язку.
***
До уваги платників ПДВ! Нові форми податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що затверджено нові форми податкової звітності з ПДВ та податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.
Звертаємо увагу, що з 16 березня 2021 року для платників податку забезпечено можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підлягають складенню за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, здійснених починаючи з 01.03.2021. Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 № 131 „Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України” зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.03.2021 за № 310/35932.
***
Нова редакція Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що наказом ДПС України від 12.03.2021 № 280 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції.
У даному реєстрі надано перелік реєстраторів розрахункових операцій:
— які дозволені до первинної реєстрації;
— первинна реєстрація яких заборонена;
-виключених з Державного реєстру РРО, експлуатація яких не дозволяється.

З Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за адресою tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/75217.html
***
Необхідність зберігання первинних документів
  Головне Управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що одне  з найбільш поширених порушень при проведенні  документальних перевірок фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, це відповідальність за не зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться податковий облік.
Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці — платники єдиного податку 1-3 груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань по податкам і зборам — у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, штраф в розмірі 1020 гривень. За повторне порушення — 2040 гривень.
***
Можливість здобуття страхового стажу для отримання пенсії
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що протягом січня-лютого поточного року можливістю здобути страховий стаж для отримання пенсії за рахунок добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування скористались 44 особи Черкащини, з них 21 особа уклала договір про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за попередні періоди та 23 особи – на майбутні періоди.
Надходження єдиного внеску за січень-лютий 2021 року від платників єдиного внеску – добровільних учасників у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування  Черкащини становлять 1,7 млн грн, що на 0,4 млн грн або 30,8 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2020 року.
Нагадаємо, з якою метою та хто може взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Право на добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні мають особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями і не належать до кола платників єдиного внеску.
Існує два способи добровільної сплати єдиного внеску з метою збільшення
страхового стажу:
1 спосіб: укладення договору про добровільну участь на термін не менше одного року (таким чином особа поступово може набувати необхідний їй страховий стаж – це страхування на майбутні періоди);
2 спосіб: укладення договору про добровільну участь (одноразова сплата єдиного внеску) згідно якого особа одноразово може сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (період, який не врахований для обчислення пенсії, за який можливо здійснити сплату єдиного внеску, визначають територіальні відділення Пенсійного фонду України).
Для того, щоб укласти договір добровільної участі, необхідно звернутися до податкового органу за місцем проживання та надати такі документи:
—  заяву за встановленою формою;
—  копію трудової книжки (за наявності);
—  виписку із системи персоніфікованого обліку (за формою ОК-5);
—  копію документа, що посвідчує особу.
***
Платниками податків Черкащини за січень-лютий 2021 року сплачено 26,8 млн гривень екологічного податку
Протягом січня-лютого 2021 року до бюджетів всіх рівнів платники Черкаської області сплатили 26,8 млн грн екологічного податку.
За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анона Царюка до державного бюджету сплачено 16,3 млн  грн, до місцевих бюджетів – 10,5 млн гривень.
Із загальної суми  надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб’єкти господарювання міста Черкаси – 11,3 млн гривень.
Усього на території регіону зареєстровано 1903 платники екологічного податку. Ці підприємства і установи на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об’єкти або здійснюють розміщення відходів.
***
Інформація щодо відсутності первинних документів
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у  відповідності до п. 36.1 ст. 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Так, у відповідності до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Зазначимо, що статтею 9 Закону України від 16.07.1999 року за №996 – ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити.
При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Таким чином, якщо документи відсутні, або з них не можливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та не містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо не має підтвердження того, що господарська операція відбулася або що такий документ можливо кваліфікувати як первинний та він не може підтверджувати здійснення господарської операції.
Більш того, відсутність первинного документу, його дефектність, свідчить також і не про виконання платником податків, свого податкового обов’язку, визначеного п. 36.1 ст. 36 п. 44.1 ст. 44 Кодексу, зокрема в частині визначення об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі належним чином складених первинних документів.
Не виконання податкового обов’язку, у відповідності до п. 109.1 ст.109 Кодексу є податковим правопорушенням, за яке передбачена фінансова відповідальність.
Дії платника податків будуть умисні, оскільки він удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом, зокрема в частині оформлення господарської операції належними первинними документами.
Вина буде підтверджуватися тим, що платник податків мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема оформивши господарську операцію належними первинними документами, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Перелік вказаних обставини, що свідчать про протиправність дій платника податків та його вину не є виключним, наведений як приклад можливого обґрунтування протиправності дій та вини платника податків у вчиненні податкового правопорушення.
У свою чергу органи ДПС не позбавлені можливості встановлювати інші обставини які можуть свідчити про створення удавано, цілеспрямовано умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених законодавством вживати заходи для притягнення платника податків до фінансової відповідальності.
При цьому слід враховувати, що не у всіх випадках наявність певних обставин може свідчити про вчинення платником податків податкового правопорушення (отримання збитку від певної господарської операції, при отриманні прибутку за результатами звітного періоду). Виключно наявність комплексу належних та допустимих доказів, які свідчать про вчинення платником податків умисно, протиправного винного діяння, надають беззаперечно можливість органам ДПС притягнути його до фінансової відповідальності.
Притягнення до фінансової відповідальності, через встановлення протиправності дій платника податків та його вини, за окремі податкові правопорушення, визначені Кодексом, повинно здійснюватися органами ДПС починаючи з 01.01.2021 року, з моменту набрання чинності змін внесених до Кодексу Законом №466.
Враховуючи, що у відповідності до п. 112.5 ст. 112 Кодексу підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу, матеріали на підставі яких таке податкове повідомлення-рішення приймається, за окремі податкові правопорушення, визначені Кодексом, повинні містити обґрунтування протиправності дій та вини платника податків у вчиненні податкового правопорушення.
***
Щодо незаконної реалізації підакцизних товарів через мережу інтернет
Працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області проведено моніторинг ринку алкогольної продукції, що реалізується через мережу інтернет. Так, через пошукову систему вдалося знайти інтернет ресурс (інтернет магазин ALKO-SHOP), де  в телефонному режимі відбувається продаж міцних алкогольних напоїв в широкому асортименті: коньяк, горілка, текіла, віскі.
Зателефонувавши за номером мобільного телефону
зроблено замовлення інтернет магазин ALKO-SHOP. Замовлено коньяк «Азербайджанський» в упаковці ПЕТ пляшка об’ємом 5 л, з доставкою транспортного оператора «НОВА ПОШТА» у місті Черкаси.
При виїзді до вищезазначеного відділення «НОВОЇ ПОШТИ» по замовлення, отримано картонну упаковку, в якій знаходилася ПЕТ пляшка (місткістю 5 л.) з рідиною темного кольору з характерним запахом спирту. Дане замовлення відправлене з м. Черкаси (транспортного оператора «НОВА ПОШТА»).
Рідину темного кольору з характерним запахом спирту направлено до ГУ ДФС у Черкаській області для проведення експертизи на відповідність алкогольним напоям згідно вимог ДСТУ та прийняття відповідного процесуального рішення.
За результатами проведених заходів слідчим управлінням ГУ ДФС у Черкаській області до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочато кримінальне провадження №32021250000000011 за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст. 204 Кримінального кодексу України.
***
Форма за якою слід звітувати фізособі — «єдиннику» при ліквідації
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що фізичні особи, які перебували на загальній системі та щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування, нормами ПКУ не передбачено.
Фізичні особи, які перебували на спрощеній системі оподаткування та щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подаються особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Звертаємо увагу, що 01 січня 2021 року набули чинності накази Мінфіна від 09.12.2020 р. №752«Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578» (далі – Наказ №752) та від 17.12.2020 р. №783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – наказ №783)», згідно з якими викладено у новій редакції:
форму податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджену наказом Мінфіна від 19.06.2015 р. №578 зі змінами та доповненнями;
форму податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіна від 02.10.2015 р. №859.
Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за оновленою формою, у редакції Наказу №752, подається за податкові звітні періоди 2021 року (п. 2 Наказу №752).
Отже, у разі подання останньої податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця до 01.04.2021, така декларація подається за формою у редакції чинній до 01.01.2021.
Податкова декларація про майновий стан і доходи, у редакції Наказу №783, подається з 01 січня 2022 року (п. 4 Наказу №783).
***
Податківцями Черкащини забезпечено скорочення податкового боргу на 123,3 млн гривень
Протягом січня-лютого 2021 року в цілому по Черкаській області податковий борг до зведеного бюджету зменшився на 123,3 млн грн, або на 8,9 відсотків (з 1 383,5 млн гривень до 1 260,2 млн гривень).
У загальній сумі податкового боргу 707,9 млн грн, або 56,2 відсотків, – податковий борг підприємств, що перебувають у процедурах банкрутства, та відсутній борг, стягнення якого призупинено рішеннями судових органів.
Протягом січня-лютого 2021 року за рахунок вжитих органами Головного управління ДПС у Черкаській області заходів із погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 49,5 млн грн, що на 32,3 відсотків більше, ніж за відповідний період 2020 року (за січень-лютий минулого року – 33,5 млн грн, приріст 16 млн гривень).
До державного бюджету в рахунок погашення боргу надійшло 48,1 млн грн, до місцевого – 1,4 млн гривень. Надходження забезпечені за рахунок направлення податкових вимог та опису майна в податкову заставу – 15 млн грн, стягнення з банківських рахунків боржників – 2,2 млн грн, стягнення через органи державної виконавчої служби – 22,8 тис. грн, стягнення за рахунок вилучення готівки – 138,8 тис. гривень.
За січень-лютий 2021 року відкрито провадження у справах про банкрутство відносно 2 підприємств, загальна сума податкового боргу  яких складає 25,1 млн грн. Грошовими коштами від підприємств-банкрутів за січень- лютий 2021 року до бюджету надійшло 32,2 млн гривень.
***
Платниками податків Черкащини за січень-лютий 2021 року сплачено 57,9 млн гривень рентної плати
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Черкаській області Антон Царюк, платниками податків Черкащини протягом січня-лютого 2021 року до бюджетів всіх рівнів Черкаської області сплачено 57,9 млн грн рентної плати за користування природними ресурсами.
Зокрема, до державного бюджету за 2 місяці поточного року сплачено 26,1 млн грн рентної плати. Найбільшу частку у надходженнях від рентної плати до державного бюджету складає рентна плата за спеціальне використання води – 13,4 млн гривень (51,3 відсотків)
Також, до державного бюджету сплачено 8,4 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 4,2 млн грн рентної плати за користування надрами та понад 0,1 млн грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
В свою чергу, до місцевих бюджетів впродовж січня-лютого 2021 року сплачено 31,8 млн грн рентної плати, у тому числі: 16,6 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 13,4 млн грн рентної плати за спеціальне використання води; 1,8 млн грн рентної плати за користування надрами.
***
Рекомендації   щодо  заповнення податкової декларації з плати  за землю
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, Форма Податкової декларації з плати за землю (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560        (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9).
Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, визначені п.48.3 ст.48 Податкового кодексу. Обов’язкові реквізити — це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Крім цього, у відповідності до п. 48.4 ст. 48 Кодексу формою Декларації передбачено відображення інших обов`язкових реквізитів, зокрема, код виду економічної діяльності (КВЕД) платника та коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ.
Декларація заповнюється з урахуванням приміток
У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:
у колонці 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, яку затверджено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від   23 липня 2010 року №548, зареєстровано в Міністерстві юстиції України         01 листопада 2010 року за №1011/18306, та зазначено в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі XX.XX (далі — Класифікатор);
у колонці 3 вказується вид права на земельну ділянку — «1» (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або «2» (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);
у колонці 4 — серія та номер документу, який засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акту на земельну ділянку);
у колонці 5 — дата державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у форматі: дд.мм.рррр, де: дд — число місяця, мм — місяць, рррр — рік;
у колонці 6 — номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) — послідовність цифр;
у колонці 7 — кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);
у колонці 8 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками після коми);
у колонці 9 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками після коми);
(не допускається заповнення показників площ одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру/ одній земельній ділянці!)
у колонці 10 — нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях з двома десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації;
у колонці 11 — нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області (в гривнях з двома десятковими знаками) — для земель,  де не проведена нормативна грошова оцінка;
у колонці 12 — ставка земельного податку (у відсотках);
у колонці 13 — річна сума земельного податку станом на 01 січня  звітного року, яка розраховується за формулою:
гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12 /100.
У разі подання щомісячної Декларації річна сума податку розраховується як для річної Декларації.
у колонці 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідниками податкових пільг;
у колонці 15 — розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);
у колонці 16 — сума пільги зі сплати земельного податку.
На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник  річної суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу;
у колонці 17 вказується річна сума земельного податку станом на           01 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку, яка розраховується за формулою:
гр. 17 = гр. 13 — гр. 16.
Якщо пільга зі сплати земельного податку по відповідній ділянці відсутня, то показник графи 13 дорівнює показнику графи 17.
У разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ II, зокрема:
у колонці 2 зазначається код цільового призначення орендованої  земельної ділянки відповідно до Класифікатора (аналогічно заповненню колонки 2 розділу І Декларації);
у колонці 3 — дата укладення договору оренди земельної ділянки державної  або комунальної власності у форматі: дд.мм.рррр, де: дд — число місяця, мм — місяць, рррр — рік;
у колонці 4 — номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності (послідовність цифр);
у колонці 5 — дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у форматі: дд.мм.рррр, де: дд — число місяця, мм — місяць, рррр – рік;
у колонці 6 — номер державної реєстрації прав оренди земельної ділянки  (послідовність цифр);
 у колонці 7 — кадастровий номер орендованої земельної ділянки у форматі 0000000000:00:00:0000;
 у колонці 8 — площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками після коми);
у колонці 9 — площа орендованої земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками  після коми);
(не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру/ одній земельній ділянці!)
у колонці 10 — нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками);
Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації;
у колонці 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);
у колонці 12 вказується річна сума орендної плати станом на 01 січня звітного року, яка розраховується за формулою:
гр. 12 = (гр. 8 (або гр. 9) х гр. 10 х гр. 11)/100.
Інформація у колонках 2 розділів І та ІІ, колонках 4 – 6 розділу І, колонках 3 – 6 розділу ІІ,  колонках 7 розділів І та ІІ (за наявності), колонках 8-9 розділів І та ІІ Декларації має відповідати інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності/користування земельною ділянкою або у договорі оренди земельної ділянки, відповідно.
Загальні суми, зазначені у колонці 17 розділу І (за наявності у Декларації відмітки «земельний податок») та колонці 12 розділу ІІ (за наявності у Декларації відмітки «орендна плата»), мають відповідати значенню колонки 3 рядка 3 розділу ІІІ Декларації.
Рядки 4–8 розділу ІІІ заповнюються в разі уточнення податкових зобов’язань.
***
Про продаж заставного майна
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує про проведення цільових аукціонів з продажу заставного майна боржників, а саме:

  • кран баштовий КБ-308А, рік виробництва 1994. Максимальна висота підйому: при горизонтальній стрілі — 20 м, при піднятій стрілі — 30 м. Кран призначений для зведення житлових, промислових, адміністративних будівель і споруд висотою до 36 м і масою елементів, які монтує, до 8 тонн, початкова вартість — 247 350 гривень;
  • огорожа (бетонний паркан), довжиною 114 погонних метрів, початкова вартість 19674,5 гривень.

Аукціони з продажу заставного майна відбудуться 26.03.2021р.
Реєстраційний внесок за лот — 17 грн, без ПДВ та гарантійний внесок — 10% від початкової ціни, що відповідно становить за лот (кран баштовий) — 24 735 грн, та (бетонний паркан) —  1 967,45 грн, без ПДВ.
Кінцевий термін приймання заяв про участь в аукціоні, сплати реєстраційного та гарантійного внесків – за один день до початку проведення аукціону (до 15:00 год. 25.03.2021р.).
Організатор аукціону Товарна біржа «Українські контракти».
Служба з організації аукціону знаходиться за адресами:
ТБ «Українські контракти»: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 19, 9 поверх, кім. 904, тел. (044)566-5432, (067)948-8117, (099)250-0816, час роботи з 10:00 год. до 17:00 год., перерва з 13:00 год. до 14:00 год.
Брокерська контора № 9 ТБ «Українські контракти» — ТОВ «Землеустрій та оцінка»: 18002, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 52/2, тел. (0472)54-48-90(89), час роботи з 10:00 год. до 17:00 год., перерва з 13:00 год. до 14:00 год.
Адреса веб-сторінки: http://www.tbuc.kiev.ua.
Додаткова інформація: тел. (067)948-8117, (0472)54-48-90(89).
Податкова накладна не надається.
***
Про роботу центрів обслуговування платників податків
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що на території області при державних податкових інспекціях працює 22 Центри обслуговування платників. Роботу в центрах обслуговування платників (ЦОП) забезпечують понад 80 працівників.
ЦОП працюють с понеділка по четвер з 8 години до 17 години, у п’ятницю до 15-45; обідня перерва з 12 години до 12-45; субота та неділя – вихідні дні.
В ЦОП платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС, можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Адміністративні послуги» за адресою tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/.
Найбільшу кількість адміністративних послуг наданих в ЦОП Черкаської області за два місяця поточного року займають послуги з видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків — 6627 та 4669 — видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
Також податківці області для здійснення контролю за розрахунковими операціями впродовж січня-лютого 2021 року зареєстрували  підприємцям 1430 книг обліку розрахункових операцій та 377 реєстраторів розрахункових операцій.
Крім того, функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), в якому доступна послуга  «Зворотній зв’язок». За допомогою цього сервісу платники податків мають можливість оперативно отримати від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС. Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або за адресою: zir.tax.gov.ua.
***
Податок на нерухоме майно у 2021 році
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що у 2021 році податок на нерухоме майно нараховується фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року — 4 723,00 гривень.
Сплачують податок власники житлової та/або нежитлової нерухомості. За неповнолітніх дітей — власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.
Якщо нерухомість перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, визначення платників податків відбувається наступним чином:
— якщо об’єкт житлової та/або не житлової нерухомості перебуває  у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
— якщо об’єкт житлової та/або не житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
— якщо об’єкт  житлової та/або не житлової нерухомості у спільній сумісній власності кількох осіб і  поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Звертаємо увагу, що співвласники житлової нерухомості, які перебувають у їх спільній сумісній власності але не поділені в натурі, повідомляють контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухомість за майно, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси ( місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.
База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку, зменшується:
— для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;
— для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв.метрів;- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/ квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), -180 кв. метрів.
Сплачувати податок доведеться за кожен квадратний метр понад цю норму.
Пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до:
— об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі: квартира перевищує 300 кв. метрів; житловий будинок перевищує 600 кв. метрів; площа різних типів об’єктів житлової нерухомості перевищує 900 кв. метрів;
— об’єкт оподаткування використовується з метою одержання доходів
(здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Отже, фізичні особи — підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та фактично здійснюють діяльність у власній квартирі/будинку, не мають право на пільги з податку на нерухомість. Аналогічно сплачувати податок починаючи з першого квадратного метра повинні і особи, які здають житлову нерухомість в оренду (лізинг).
Обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцем знаходження кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси ( місця реєстрації) до 1 липня 2021 року.
Якщо Ви не отримали повідомлення-рішення через невідповідність податкової адреси із фактичним місцем проживання, слід негайно звернутися до податкового органу за місцем реєстрації для сплати належної суми податку.
Нагадаємо, ставки податку встановлюються за рішенням місцевих рад, але їх граничний розмір не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року. Інформацію про затверджені ставки місцевих податків по регіонах можна дізнатися на сайті ДПС https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/cherkaska-oblast.
***
Податківці взяли участь у зустрічі голови Черкаської райдержадміністрації з головами ТГ
Сьогодні у м. Сміла в Будинку рад відбулася зустріч голови Черкаської районної державної адміністрації Валерії Бандурко з головами територіальних громад, в якій взяв участь  заступник начальника Головного управління ДПС у Черкаській  області Юрій Кучеренко.
Зустріч була  побудована  на обговоренні питань співпраці з органами місцевого самоврядування.
Юрій Кучеренко у своєму виступі зазначив, що налагодження та розширення співпраці з  територіальними громадами – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби, що надзвичайно важливо. Також він наголосив, що стабільність та економічний розвиток будь-якої територіальної громади, у першу чергу, залежить від наповнення бюджету. Заступник начальника Головного управління ДПС у Черкаській зупинився на питаннях, які потребують першочергового вирішення шляхом діалогу з податковою службою області та заявив,  — що податкова відкрита до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці, тільки таким шляхом результат буде позитивним.
***
Як документально оформити фізособі-«єдиннику» сільгосппродукцію закуплену у населення
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Закупівля сільськогосподарської продукції фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку у населення оформляється такими первинними документами:
закупівельним актом (форму закупівельного акту наведено в додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, які затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 № 157), який необхідно складати з кожним продавцем;
закупівельною відомістю (про можливість оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції за відомостями зазначено у п. 26 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148)). В таких відомостях зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником. У додатку 1 до Положення № 148 наведено форму відомості на виплату готівки, проте використовувати її для оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції можна лише після доопрацювання (доповнення додатковими графами). Однією закупівельною відомістю можна оформити розрахунки з кількома здавальниками сільськогосподарської продукції.
Закупівельний акт та закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції; ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів.
У цих документах слід також зазначити: реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті); реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма № 3 ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми») (за її наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (якщо він утримувався).
***
Особливості подання фінансової звітності у 2021 році
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що  відповідно до змін, внесених законом України № 466 платники податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі — Закон 966) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Так, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України № 966 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку за формою, визначеною згідно з Законом 966, та  у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Звертаємо увагу, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону 966 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Зазначимо, що відповідно до норм  п. 48.3 ст. 48 Кодексу податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки,  що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Отже, платники податку подають контролюючому органу фінансову звітність:
— разом з податковою декларацією за завітний період – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки  та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
— разом з аудиторським звітом, який підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за завітним – річну фінансову звітність.
***
З початку 2021 року місцеві бюджети Черкаської області
від ліцензування отримали 4,9 млн гривень
За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за січень-лютий 2021 року отримали 4,4 млн гривень. Також від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 0,5 млн гривень.
Головним управлінням ДПС у Черкаській області  з початку 2021 року видано ліцензій :

  • 2 — на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту),
  • 1 — на право оптової торгівлі алкогольними напоями — сидром та перрі (без додання спирту),
  • 1 — на право оптової торгівлі пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік,
  • 1 — на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі,
  • 23 — на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки),
  • 3 — на право здійснення роздрібної торгівлі пальним,
  • 433 — на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями,
  • 385 — на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

***
Шановні платники, для запобігання діяльності шахраїв просимо бути пильними та обачними!
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє про збільшення випадків шахрайства з боку невстановлених осіб, які від імені або нібито за дорученням керівництва Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують та надсилають повідомлення через месенджери до керівників суб’єктів господарської діяльності області з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо). Зазначені особи пропонують перераховувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.
Дзвінки шахраїв зафіксовано з телефонних номерів мобільних операторів України (066) 863-74-98 та (095) 621-48-05.
Звертаємо увагу, що такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів, адже своїми діями шахраї не лише наносять збитки підприємцям та підприємствам області, але й підривають авторитет органів Державної податкової служби.
Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!
В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати грошові кошти від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
У разі отримання інформації про такі пропозиції або про вчинення протиправних дій особами від імені чи під виглядом працівників ДПС — негайно повідомляйте підрозділи Національної поліції у Черкаській області, до компетенції яких входить розслідування вказаних фактів,  за номером телефону – 102.
***
До уваги роботодавців!
За І квартал слід буде подавати вже єдину звітність
Головне управління ДПС в Черкаській області інформує, що перший звітний період для об’єднаного податкового розрахунку – I квартал 2021 року.
Звертаємо увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» викладено у новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який містить таблиці звіту по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) подається окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям по місяцях звітного кварталу впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Так, розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
До контролюючих органів Розрахунок подається за основним місцем обліку.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.
Розрахунок має шість додатків:
«Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1, додаток 1);
«Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…» (Д2, додаток 2);
«Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3, додаток 3);
«Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ, додаток 4);
«Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5, додаток 5);
«Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (Д6, додаток 6).
***
Відбулось чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Черкаській області
16 березня 2021 року відбулось чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Черкаській області, яке провела голова ради  Лора Рубченко. В засіданні взяли участь начальник Головного управління ДПС у Черкаській області  Антон Царюк, заступники начальника Тетяна Харьковська та Анатолій Мовчан.
На початку засідання з вступним словом  виступив начальник Головного управління ДПС у Черкаській області  Антон Царюк, який повідомив присутніх, що Головне управління ДПС у Черкаській області зацікавлене у якісній комунікації з громадськістю, проведенні конструктивного діалогу з інститутами громадянського суспільства.
Також керівник наголосив, що в цьому році вперше Громадська рада зустрічається в такому форматі та користуючись нагодою побажав плідної співпраці.
Антон Олександрович насамперед акцентував увагу на тому, що активізувались шахраї, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують та надсилають повідомлення через месенджер до керівників підприємств з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок) шляхом перерахування грошових коштів на карткові рахунки банківських установ України.
На засіданні заслухано звіт Голови ради про виконання плану роботи Громадської ради за 2020 рік та обговорено і затверджено план роботи на поточний рік.
Керівники та фахівці профільних структурних підрозділів надали вичерпні відповіді на проблемні питання малого та середнього бізнесу та проінформували щодо змін в законодавстві.
На завершення засідання  керівник Податкової служби Черкащини Антон Царюк зазначив, що у роботі будуть враховані всі зауваження і пропозиції,  та наголосив, що і надалі будуть робитись кроки назустріч, дослухатися до нагальних проблем громадськості і спільними зусиллями їх вирішувати. Подякував за співпрацю та побажав плідної роботи і надалі, всім успіхів та здоров’я.
У свою чергу голова Громадської ради Лора Рубченко  подякувала за  злагодженість у роботі та належну організацію засідання.
***
Платниками податків Черкащини у січні — лютому 2021 року відшкодовано 160,5 млн гривень податку на додану вартість
Управлінням з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків  Головного управління ДПС у Черкаській області у січні — лютому  2021 року відшкодовано на рахунки платників податків 160,5 млн грн податку на додану вартість, що на 22,2  млн грн більше, ніж  за відповідний період 2020 року.
В цілому протягом січня — лютого 2021 року 86 платників Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму 124,0 млн грн, в аналогічному періоді 2020 року бюджетне відшкодування отримали 94 суб’єкта господарювання на загальну суму       123,2 млн гривень.
Залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.03.2021 складає 96,6 млн грн (69,7 млн грн — поточна заявка сум бюджетного відшкодування за звітний період січень 2021 року, 26,9 млн грн – суми, по яких тривають документальні позапланові перевірки за попередні звітні періоди).
Нагадаємо, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість  незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.
***
Відмова від спрощеної системи оподаткування: добровільна та обов’язкова
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу, що відповідно до ПКУ платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Водночас ПКУ встановлені випадки, у яких така відмова є обов’язковою.
Так, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, згідно з пп. 298.2.3 ПКУ, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Слід зазначити, що абз. 3 п. 59.1 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, з урахуванням пп. 3 п. 293.8 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному)  періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Останній день подання єдиного податку заяви про відмову від спрощеної системи 19 березня 2021 р.
***
Викрито схему протиправного заниження податку на додану вартість
Працівниками підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Черкаській області викрито схему формування «фіктивного» податкового кредиту на загальну суму 18,3 млн грн шляхом оформлення безтоварних операцій.
Встановлено, що посадові особи низки суб’єктів господарювання різних регіонів України відобразили у податковому обліку безтоварні операції та сформували для одного із товариств «фіктивний» податковий кредит, що призвело до ухилення останнім від сплати ПДВ на загальну суму 16,3 млн грн та завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування ще на 2 млн грн, а також подальшої легалізації доходів з метою переведення безготівкових коштів у готівку.
Матеріали направлено до правоохоронного органу для приєднання до кримінального провадження, зареєстрованого у ЄРДР за ст. 212 та 364 КК України.
***
Боротьба з нелегальним обігом пального на території Черкаської області
З метою боротьби з нелегальним обігом пального на території Черкаської області працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області спільно з працівниками Головного управління ДФС у Черкаській області та працівниками Управління СБУ в Черкаській області 17.03.2021 проведено контрольно-перевірочні заходи. В ході яких було встановлено, що службовими особами однієї з АЗС, що розташована в м. Городище, здійснювалось зберігання та реалізація пального (дизельне пальне, бензин та скраплений газ) без відповідних дозвільних документів.
За результатами вжитих заходів працівниками Головного управління ДФС у Черкаській області вилучено 56 тонн пального  на суму 1,4 млн гривень.
На даний час перевірка триває, в ході якої досліджується питання законності  походження пального.
***
Автовласниками Черкащини за 2 місяці 2021 року сплачено до бюджету 539 тис. гривень транспортного податку
З початку 2021 року власники легкових автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Черкаської області 539 тис. грн транспортного податку. Із загальної суми 444,7 тис. грн сплачено юридичними особами, фізичними особами — власниками елітних автівок сплачено 94,3 тис. гривень.
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України). Ставка транспортного податку становить з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п.267.4 ст. 267 ПКУ).
Сплачується транспортний податок за місцем реєстрації автомобіля:
— фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення;
— юридичними особами — авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Звертаємо увагу, що платники податків, які мають електронний цифровий підпис, можуть сплатити транспортний податок за допомогою Електронного кабінету платника. Вхід до кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС (tax.gov.ua).
***
Платниками податків Черкаської області за січеньлютий  2021 року
до бюджетів усіх рівнів сплачено 2,3 млрд гривень податків
Як повідомив начальник  Головного управління ДПС у Черкаській області Антон  Царюк, за січень-лютий 2021 року платниками  Черкаської області до бюджетів усіх рівнів сплачено 2346 млн грн податків, зборів та платежів. Це на 114 млн грн, або на 5,1 відсотків більше, ніж за відповідний період 2020 року.
До Державного бюджету України сплачено 1071 млн грн, що на 3,3 відсотків, або на 34 млн грн більше порівняно з показником за відповідний період минулого року, у тому числі ПДВ – 618 млн грн, військового збору –        76 млн грн,  податку на прибуток – 44 млн гривень.
Місцеві бюджети Черкаської області отримали 1275 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року платники податків сплатили більше на 7 відсотків, або на 80 млн гривень. Зокрема, 752 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 278 млн грн єдиного податку, 139 млн грн земельного податку, орендної плати за землю та 29 млн грн акцизного податку.
Також перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного страхування та виконання державних соціальних виплат 937 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з показником за відповідний період 2020 року перераховано на 74 млн грн більше.
***
Внесення змін до повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
***
До уваги платників ПДВ!
З 1 березня 2021 року запроваджено нову ставку ПДВ у розмірі 14 відсотків
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), згідно з яким за ставкою ПДВ у розмірі 14 відсотків оподатковуватимуться операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 (далі – операції з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції), крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, Положення норм Закону № 1115 застосовується до податкових періодів, починаючи з березня 2021 року. Таким чином, починаючи з 01 березня 2021 року операції з сільськогосподарською продукцією оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 14 відсотків.
Звертаємо увагу, що з метою реалізації норм Кодексу (враховуючи внесені Законом № 1115 зміни) і забезпечення можливості платникам податку виконання їх податкового обов’язку, визначеного підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу, зокрема у частині подання останніми документів (у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ДПС розроблено проєкт нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.
Відповідний проєкт наказу Міністерства фінансів України погоджується із заінтересованими органами виконавчої влади. Після затвердження у загальновстановленому порядку вказаної форми податкової накладної платники податку матимуть змогу складати податкові накладні за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.
До набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону № 1115), які, починаючи з 01 березня 2021 року, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс., податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної платниками податку не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Після набрання чинності норм відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено вказані форми податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платникам буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема, в період з 01.03.2021 по дату впровадження нової форми вказаних документів.
Принагідно інформуємо, що згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
***
Документи, які підтверджують непридатність для проживання житлової нерухомості
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Звертаємо увагу, що статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).
Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи:
а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;
б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.
***
До уваги платників податків, які сплачують кошти на єдиний рахунок!
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з 26.02.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666», яким внесено зміни та доповнення до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок».
Звертаємо увагу  платників податків, які обрали механізм сплати податків (зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) шляхом застосування єдиного рахунку, про доповнення Наказу новим розділом ІІ «Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку».
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені всі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;»,  кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
***
Обставини, що звільняють  та/або пом’якшують  фінансову відповідальність особи
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 01.01.2021 законодавцем введено новий інститут, що надає право контролюючим органам звільнити від відповідальності платника податків або застосувати санкцію  у розмірі меншому ніж передбачений нормою статті  за наявності окремо визначених обставин. Такі положення надають можливість контролюючим органам  при розрахунку штрафних санкцій за результатами   розгляду заперечень до акта перевірки платника податків чи у процедурі адміністративного оскарження  можливість враховувати наявність /відсутність об’єктивних обставин у платника податків, що зумовили вчинення ним правопорушення та/або наявність вини останнього.
Крім того, такі норми є нормами постійної дії (до  тимчасових (одноразових) норм можна віднести положення п.п. 42-43 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, внесені Законом України від  13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»  Податкового кодексу України  щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків»).
Тобто, незважаючи на те, що особа вчинила податкове правопорушення та наявності всіх необхідних елементів для притягнення її до відповідальності, законодавець передбачив можливість, звільнення цієї особи від відповідальності або пом’якшення її відповідальності.
Так, положення п. 112.8 ст. 112 Кодексу, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначають наступні:
— сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення (ст.102  «Строки давності та їх застосування» Кодексу);
— вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації , наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (приписи  щодо  індивідуальних податкових консультацій аналогічні нормі п.53.1 ст.52 Кодексу, яка втрачає чинність з 01.01.2021);
— вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;
— вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
— вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи — учасника платіжної системи, еквайринга (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 1251 цього Кодексу);
— вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв’язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, за умови виконання обов’язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;
Абзац другий п. 49.6 ст. 49 Кодексу містить умову відповідно до якої платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
— вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету.
Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;
— самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу).
Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім — п’ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;
— вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);
— вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;
— вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;
— інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Платник податків, відповідно до п.п. 17.1.16  п.17.1 ст. 17 Кодексу, має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому Кодексом.
Обставинами, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушення, у відповідності до ст. 112.1 Кодексу, є:
— вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
— вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
— самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125.1 цього Кодексу).
Контролюючий орган може визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені ст. 112.1 Кодексу.
У разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність, відповідно  до п. 113.6 ст. 113 Кодексу, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею Кодексу.
***
Перенесено терміни  подання звіту контрольованими іноземними компаніями
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що  01.01.2021 набув чинності  Закон України № 1117 – IX від 17.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», яким відтерміновано запровадження норм щодо контрольованих іноземних компаній.
З 01.01.2022 року, об’єктом оподаткування для платників податку на прибуток є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 2 Кодексу.
Такий об’єкт оподаткування визначається окремо від об’єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1-134.1.6 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України.
У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об’єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії.
Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України відповідно до правил, визначених  Кодексом.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.
Першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані   іноземні компанії є 2022 рік  (у разі якщо граничні строки підготовки фінансової звітності відповідної юрисдикції спливають не пізніше  граничних строків річної декларації),  звітування відбудеться у 2023 році.
Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання податкової декларації з податку на прибуток, такі копії фінансової звітності подаються разом із річною декларацією з податку на прибуток за наступний звітний (податковий) період, в такому випадку звітування відбудеться у 2024 році.  При цьому штрафні санкції та/або  пеня  не застосовуються.
***
Податківцями викрито схему ухилення від сплати податків підприємством
Податківці Черкащини спільно з ГУ ДФС у Черкаській області викрили схему формування схемного кредиту на суму понад 6 млн гривень.
Управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області встановлено формування  податкового кредиту за рахунок оформлення  операцій з придбання продукції сільгосппереробки (шроту соєвого, олії соєвої) невідомого походження.
За результатами документальної перевірки не підтверджено реальність господарського операції з придбання сількогосподарської  продукції та зменшено податковий кредит суб’єкта  господарювання на суму 6,8 млн гривень. Загальна сума донарахованих зобов’язань з податку на додану вартість склала 8,3 млн гривень.
За матеріалами перевірки ГУ ДФС у Черкаській області під процесуальним керівництвом обласної  прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом ухилення від сплати податків до державного бюджету в особливо великих розмірах службовими особами суб’єкта господарювання, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.
***
Про механізми врегулювання податкового боргу
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Верховною Радою прийнято Закон України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом.
Так, зокрема зазначеним Законом внесено зміни до законодавчих актів, які передбачають механізми врегулювання податкового боргу та боргу з Єдиного соціального внеску платників податків, а саме, ним передбачено:
надання відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків фізичних-осіб (пункт 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України);
прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу протягом шести місяців від набрання чинності закону платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України);
списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені (пункт 9 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення; Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Питання 1. Кому може бути надано відстрочення податкового боргу від 1 до 6 800 гривень?
Відповідь: Відстрочення податкового боргу надається платникам податків; фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які станом на 1 грудня 2020 року мали сукупний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.
Питання 2. Що необхідно зробити платнику податків, щоб отримати таке відстрочення?
Відповідь: Платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми до контролюючого органу, де обліковується такий податковий борг. У заяві бажано зробити посилання на законодавчу норму. Зазначену заяву платником податків може бути подано як у паперовому вигляді, так і в електронному вигляді через приватну частину Електронного кабінету. У разі якщо загальна сума податкового боргу в цілому по Україні станом на 1 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону № 1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову у наданні відстрочення у довільній формі.
Питання 3. Чи потрібно платнику податків для отримання відстрочення подавати додаткові документи, крім заяви?
Відповідь: Ні. Ніяких додаткових документів подавати не потрібно. Це відстрочення буде здійснюватись без укладання окремого договору із платником податків.
Питання 4. Чи може платник податків достроково сплатити відстрочену до 29 грудня 2021 року суму податкового боргу?
Відповідь: Так. При цьому платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.
Питання 5. Чи нараховуються штрафні санкції та пеня платникам податків, які скористуються можливістю відстрочення податкового боргу?
Відповідь: У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються. Разом із тим, у випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку згідно з вимогами Кодексу.
Питання 6. Що передбачає норма пункту 2 (прим. 3) підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідно до Закону № 1072 (прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу протягом шести місяців)?
Відповідь: Цим пунктом передбачено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Закону 1072 (тобто з 10.12.2020 р.) суми основного платежу податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/ відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Питання 7. На кого розповсюджується вищезгадана норма?
Відповідь: Норма розповсюджується на платників податків, що станом на 1 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням наступних категорій:
— великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України;
— осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
— осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
— банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних»;
— осіб, які мають податковий борг з митних платежів.
***
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, якщо радою об’єднаної територіальної громади, створеною у зв’язку з об’єднанням сільських рад в об’єднану територіальну громаду, не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовують ставки, що були затверджені рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися в територіальну громаду.
Так, згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Звертаємо увагу, що відповідно до частини п’ятої ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Зазначимо, що рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).
Згідно з абзацом першим частини восьмої ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 157) після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.
Сільська, селищна, міська рада, обрана об’єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування та посадових осіб, визначені в абзаці першому частини восьмої ст. 8 Закону № 157 (абзац другий частини восьмої ст. 8 Закону № 157).
Таким чином, якщо радою об’єднаної територіальної громади, створеною у зв’язку з об’єднанням сільських рад в об’єднану територіальну громаду, не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовують ставки, що були затверджені рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися в територіальну громаду.
***
Увага, платники податків!
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що 10.03.2021 закінчується термін сплати податку на прибуток, нарахованого за результатами декларування за 2020 рік.
Нагадуємо, що з 01.01.2021 діють нові рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів.
Звертаємо увагу, що кошти, сплачені платниками з 01.01.2021 на старі рахунки, не будуть зараховуватися Казначейством, а повертатимуться платникам.
Інформацію щодо реквізитів оновлених рахунків ви можете переглянути на субсайті ДПС у Черкаській області офіційного вебпорталу ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» або за посиланням: https://ck.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
***


***

***
Органам місцевого самоврядування надано можливість самостійно аналізувати інформацію про виторги
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №73 затверджено порядок розрахунку частки акцизного податку.
Так, відбір інформації з урахуванням даних РРО про обсяг роздрібного продажу пального (за півріччя) у розрізі Класифікатора об’єктів адміністративно — територіального устрою України (КОАТУУ) та літрах —  здійснюється двічі на рік Державною податковою службою України, на виконання вимог вищезазначеної Постанови.
Звертаємо увагу, що з метою надання можливості органам місцевого самоврядування самостійно аналізувати інформацію про виторги, проведені через РРО при продажу пального, у розрізі адміністративно-територіального поділу, ДПС на Веб-порталі у розділі «Діяльність» створено нову рубрику «Інформація щодо обсягу проданих через РРО підакцизних товарів у розрізі КОАТУУ».
Додатково
«Інформація щодо обсягу проданого пального у розрізі КОАТУУ» https://tax.gov.ua/diyalnist-/informatsiya-schodo-obsyagu-/.
***
Підписано закон щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів аграрної продукції
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 1115-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1115-20#Text).
Зазначимо, що документ передбачає зниження ставки ПДВ з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції, зокрема: великої рогатої худоби, свиней, молока незбираного, пшениці та жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, цукрових буряків, насіння льону, свиріпи або ріпаку, соняшнику та інших олійних культур.
Закон спрямований на забезпечення підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні, залучення інвестицій у галузь та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства.
Також реалізація норм закону знизить мотивацію платників податку до оптимізації податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з відповідною продукцією, що зменшить втрати бюджету та сприятиме детінізації у сфері аграрного виробництва.
***
Податкова знижка з медичних витрат на лікування (COVID-19)
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що платники податків за результатами 2020 року зможуть включити до податкової знижки витрати на медичну допомогу по боротьбі з коронавірусом.
Така новація запроваджена Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Законом дозволено включення до податкової знижки:
— суми коштів або вартості лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;
— дезінфекційних засобів і антисептиків; медичного обладнання;
— засобів індивідуального захисту;
— медичних виробів для скринінгу хворих;
— розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;
— медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;
—  медичних виробів, лабораторне обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо);
—  засобів особистої гігієни;
—  продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається КМУ.
Якщо зазначені кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину:
—  громадським об’єднанням;
—  благодійним організаціям;
—  центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, — Мінохорони здоров’я;
—  іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я;
—  закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;
—  структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ.
Отже, платник податку, який у 2020 році добровільно з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) перерахував (передав), зокрема закладам охорони здо­ров’я державної та/або комунальної власності, суму коштів або вартість лікарських засобів та медичних виробів за переліком, що визначається КМУ, має право скористатися податковою знижкою за умови дотримання вимог ст. 166 Кодексу.
Звертаємо увагу, що для отримання податкової знижки з медичних витрат на лікування (COVID-19) платнику податків необхідно подати за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за підсумками 2020 року, тобто з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року.
Разом з декларацією необхідно надавати копії платіжних документів, які підтверджують здійснені платником податків витрати на медичні послуги.
***
Податкові новації в частині оподаткування ПДВ
Головне управління ДПС У Черкаській області інформує, що Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (далі – Закон № 962) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно окремих особливостей в частині оподаткування ПДВ, які набрали чинності 01.01.2021 р.
Так, запроваджується знижена ставка ПДВ у розмірі 7 % до операцій з постачання послуг (абзаци четвертий – сьомий пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ) із:
— показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших» вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів (абзац четвертий пп. «в» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ);
— показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами (абзац п’ятий пп. «в» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ);
— розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху (абзац шостий пп. «в» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ);
— тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) (абзац сьомий п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ).
Зазначимо, якщо послуги, перераховані в абзацах четвертому – шостому пп. «в» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ, постачаються нерезидентами, і місце постачання таких послуг розташоване на митній території України, отримувач таких послуг нараховує ПДВ за ставкою 7 % (абзац перший п. 208.2 ст.208 розділу V ПКУ).
Застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 % до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), встановлене сьомим абзацом пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, запроваджується Законом № 962 тимчасово, до 01 січня 2023 року (п. 74 підрозділу 2 розділу XX ПКУ);
Запроваджуються нові та продовжується дія існуючих тимчасових пільг з оподаткування ПДВ
Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини (п. 197.25 ст. 197 розділу V ПКУ).
Пільга застосовується з 01 січня 2021 року. Обмежень в частині тимчасового застосування цієї пільги Законом № 962 не встановлено.
До 01 січня 2025 року продовжено дію пільги, встановленої п. 12 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, згідно з якою звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.
Звертаємо увагу, що до набрання чинності Законом № 962 дія пільги згідно з п. 12 підрозділу 2 розділу XX ПКУ обмежувалася 01 січня 2023 року.
Розширено перелік операцій, щодо яких згідно з п. 13 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 01 січня 2023 року, застосовується звільнення від оподаткування ПДВ, а саме з – 01 січня 2021 року до 01 січня 2023 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження, показу та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).
Тимчасово, на період з 01 січня 2023 року до 01 січня 2025 року, запроваджується звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови!, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху (п. 132 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
До 01 січня 2023 року пільга, встановлена п. 13 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не застосовується.
***
Оподаткування операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений статтею 173 Податкового кодексу України.
Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відсотків.
Поряд з цим, із загального правила є виключення.
Так, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна, у вигляді легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна, у вигляді легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда), підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків. Крім того, такий дохід оподатковується військовим збором 1,5 відс.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором 1,5 відсотки.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати до 01 травня 2021 року. Сплатити суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору необхідно до 01 серпня 2021 року.
За вибором платника податків декларація подається до Центру обслуговування платників за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою. Декларацію також можна надіслати поштою або засобами електронного зв’язку.
***
«Податкова відкрита до діалогу з територіальними громадами» 
Таким є основний меседж виступу керівника Головного управління ДПС у Черкаській області Царюка Антона, який разом із заступником Кучеренком Юрієм представляли службу на розширеному засіданні регіонального відділення Всеукраїнської асоціації ОТГ у Новодмитрівській об’єднаній територіальній громаді, що відбувалося 23 лютого 2021 року у рамках проекту «Регіональний тиждень».
«Податкова служба Черкащини має стратегію співпраці з територіальними громадами, готова в межах чинного податкового законодавства надавати роз’яснення та методичні рекомендації для розвитку ТГ нової формації. Результатом такої співпраці стане ефективна податкова політика ТГ, направлена на збільшення дохідної частини місцевих бюджетів» — зазначив Антон Царюк.
В засіданні, брали участь виконавчий директор ВАОТГ Валентина Полтавець, голова Черкаської ОДА Олександр  Скічко, голова  Черкаської обласної ради Анатолій Підгорний, голова Черкаського регіонального відділення ВАОТГ Володимир Міцук, начальники, директора служб, управлінь, відомств у Черкаській області, начальники управлінь та департаментів Черкаської ОДА та керівники понад 50 територіальних громад області.
Головною подією заходу стало підписання Меморандуму про співпрацю між регіональним відділенням у Черкаській області ВАОТГ та Черкаською ОДА, та Меморандуму між Черкаською обласною Радою та регіональним відділенням у Черкаській області ВАОТГ – Володимир Міцук, Олександр Скічко та Анатолій Підгорний.
***
УВАГА!  ДПС запроваджено новий електронний сервіс
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Державною податковою службою України з метою забезпечення зручності платників податків запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».
В межах нового електронного сервісу фізична особа — платник податків засобами Електронного кабінету зможе отримати у відповідь на запит відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованою електронною печаткою ДПС.
Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків може бути сформований починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, у зв’язку з чим загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).
Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом паперового документа, виданого контролюючим органом.
Інструкція щодо дій користувача для отримання такого електронного документа знаходиться на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: http://tax.gov.ua у приватній частині Електронного кабінету в розділі: Допомога → ЕК для громадян →  Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
Перевірити достовірність електронного документа можна через вебпортал Центрального засвідчувального органу в розділі: Довірчі послуги → Перевірити підпис за посиланням http://czo.gov.ua/verify. Одержувач документа отримує можливість ідентифікувати підписувача документа та перевірити цілісність електронного документа.
***
Зберігання пального: про внесення чергового платежу за ліцензію
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує про необхідність завчасно подбати про внесення чергового платежу за ліцензію на право зберігання пального.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років (ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481-ВР).
Річна плата за ліцензії на право зберігання пального становить 780 гривень. У разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію її дія призупиняється.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання (у т. ч. іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу ДПС, який видав ліцензію, а поновлюється – з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у т. ч. іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає територіальному органу ДПС (за місцем зберігання пального) копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
У разі не звернення суб’єкта господарювання до органу ліцензування з копією платіжного доручення з відміткою банку про сплату на дату спливу терміну чергового платежу за ліцензію, дія такої ліцензії буде призупинена, на термін до сплати заборгованості.
На підставі несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензія анулюється шляхом прийняття органом ДПС, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження.
***
Оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 1 січня 2021 року розпочалася деклараційна кампанія, у ході якої громадяни декларують доходи, отримані протягом 2020 року, і триватиме вона до 01 травня 2021 року.
Отже, граничний термін подання Декларації для осіб, які зобов’язані задекларувати доходи,  30 квітня 2021 року.
Подавати Декларації повинні і фізичні особи, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (абзац четвертий п.п.  24 п. 1 ст. 165 ПКУ).
У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п.5     п. 1 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня (п. 7 ст. 179 ПКУ).
Сплачені фізичними особами податки і збори наповнюють бюджет відповідної територіальної громади, з якого надалі буде проводитись фінансування шкіл, лікарень, ремонт місцевих доріг тощо.
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства. При цьому, сплата ЄСВ забезпечує формування страхового стажу, а отже, і соціальні гарантії у майбутньому.
***
Резервний РРО при реалізації алкогольних напоїв
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що cуб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) на період виходу з ладу основного.
Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).
***
Оподаткування інвестиційного прибутку, отриманого ФО – резидентом від продажу іншій ФО корпоративних прав, які не є акціонерними
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з абзацом першим п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку на доходи фізичних осіб від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Так, до продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента (абзац восьмий п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Ставка податку на доходи фізичних осіб для доходу у вигляді інвестиційного прибутку становить 18 відс. (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Водночас, п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, тобто у 2021 році – 3180,0 гривень.
***
Поняття підприємства у сфері торгівлі або громадського харчування
в розумінні п. 1 ст. 9 ЗУ ”Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) підприємство — це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Звертаємо увагу, що згідно із ст. 58 Кодексу установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.
В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.
Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).
Абзацом другим розд.1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг (абзац тринадцятий розділу 4 Наказу № 457).
Основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій) (абзац дев’ятнадцятий розділу 4 Наказу № 457).
Враховуючи вищевикладене, якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від         15 червня 2006 року № 833 „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів”, то дане підприємство відноситься до підприємств торгівлі або громадського харчування.
***
Порядок видачі коштів у разі повернення товару, або скасування помилково проведеної суми розрахунку через РРО та/або ПРРО
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
При цьому такі суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують ПРРО п. 8 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО.
Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).             Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.
***
Податківцями припинено схему заниження оціночної вартості нерухомого майна
Головним управлінням ДПС у Черкаській області виявлено та припинено схему заниження оціночної вартості нерухомого майна з метою  мінімізації сплати податків та обов’язкових платежів при нотаріальному оформленні правочинів.
За результатами аналізу інформації, що міститься в Єдиній базі даних про оцінку, встановлено, що окремими суб’єктами оціночної діяльності реєструвались звіти про оцінку нерухомості, в яких оціночна вартість об’єктів була в рази меншою за ринкову.
Рішенням Фонду державного майна України на підставі матеріалів ГУ ДПС в області зупинено доступ до єдиної бази даних звітів про оцінку 7 суб’єктам оціночної діяльності.
З 2021 року запроваджено щомісячний моніторинг відповідності оціночної та ринкової вартості нерухомого майна по 90 оцінювачах, які здійснюють діяльність в Черкаській області.
***
Результати позовної роботи податкової служби Черкащини
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом січня 2021 року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1323 справи, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 2236 млн гривень.
Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 980 справ на суму 1567 млн грн; за позовами органів ДПС області – 343 справи на загальну суму 669 млн гривень.
За один місяць 2020 року розглянуто 93 справи на суму 124,8 млн грн та вирішено: на користь органів ДПС – 83 справи на суму 113,5 млн грн, на користь платників – 10 справ на суму 11,3 млн гривень.
За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 19,3 млн гривень.
***
Платниками податків Черкащини за січень 2021 року
сплачено 8,1 млн  гривень податку на прибуток
Протягом січня 2021 року до бюджетів всіх рівнів платниками податків  Черкаської області сплачено 8,1 млн грн податку на прибуток.
За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка до державного бюджету надійшло – 7,1 млн  грн, до місцевих бюджетів – 1 млн гривень.
Із загальної суми надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб’єкти господарювання міста Черкаси – 5,3 млн грн та Смілянського району – 1,2 млн гривень.
Враховуючи, що на даний час  наша держава  функціонує в складних умовах карантину, завдяки своєчасній сплаті та добровільному декларуванню податків і зборів,  вчасно забезпечуються виплати пенсій, соціальні виплати, зарплати, у тому числі медичним працівникам, які працюють в складних умовах боротьби з коронавірусною  хворобою.
***
565 суб’єктів господарювання Черкащини
започаткували власну справу в січні 2021року
За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, в січні  поточного року кількість новостворених суб’єктів господарювання регіону, взятих на податковий облік в Головному управління ДПС в Черкаської області, склала 565 платників податків, з них 114 юридичних осіб та 451 фізична особа-підприємець. В порівнянні, в січні 2020 року було взято на облік в податкових органах області 606 платників податків, з них 110 юридичних осіб та 496 фізичних осіб-підприємців.
Так, в січні 2021 року по 444 суб’єктах господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) надійшли відомості про державну реєстрацію припинення юридичних осіб та/або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців, з них по 31 юридичній особі та по 413 фізичних особах — підприємцях. В порівнянні, в  січні 2020 року з ЄДР надійшли відомості про державну реєстрацію припинення по 645 платниках податків: з них по 55 юридичних особах та 590 фізичних особах — підприємцях.
Крім того, Антон Царюк зазначив, що в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі ДРФО) в січні 2021 року зареєстровано 1483 фізичні особи, у т.ч. – 48 іноземних громадян, а також було внесено зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 2924 фізичних особах Черкаської області. В порівнянні, в січні 2020 року було зареєстровано в ДРФО 1298 фізичних осіб, у т.ч. 48 іноземних громадян, внесено зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 4298 фізичних особах області.
***
За січень 2021 року місцеві бюджети Черкаської області
від ліцензування отримали 2,4 млн гривень

За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за січень 2021 року отримали 2,2 млн гривень. Також від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 0,3млн гривень.
Головним управлінням ДПС у Черкаській області  в січні 2021 року видано:
1 — на право оптової торгівлі пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік,
1 — на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту),
1 — на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
25 — ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
16 — ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
2 — ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).
***
Обережно шахраї!
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).
Зловмисники телефонують з різних номерів  мобільних операторів України та пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.
В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.
***
Внесено зміни до форми ПН та РК
Головне управління ДПС у Черкаській області у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2021 за № 100/35722 (далі — Наказ № 734), інформує про окремі особливості складання податкової накладної/розрахунку (далі — ПН) коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстри податкових накладних (далі — ЄРПН).
Так, Наказом № 734, зокрема, внесено зміни до форми ПН та РК, а також до порядку їх заповнення.
Наказ № 734 (опубліковано «Офіційний вісник України» №8 від 02.02.2021)  набере чинності з 01.03.2021, починаючи саме з цієї дати, ПН та РК складаються виключно за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 з урахуванням змін до форм ПН та РК, внесених Наказом № 734.
Отже, розглянемо зміни, які внесені до форм ПН та РК
Податкову накладну та РК доповнено новим реквізитом «код», в якому зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи:
Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
Державний реєстр фізичних осіб — платників податків (ДРФО).
Реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється
контролюючими органами (для платників податків, які не включені до ЄДРПОУ).
Серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої
релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
При цьому рядок «код» у ПН та/або РК заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» ПН та/або РК.
Звертаємо увагу, на особливості складання ПН та РК та їх реєстрації в ЄРПН
Починаючи з 01.03.2021, в ЄРПН можуть бути зареєстровані виключно ПН та/або РК, складені за новими формами (у редакції Наказу № 734). При цьому ПН та/або РК, складені за формами, що були чинними до 01.03.2021, не прийматимуться до реєстрації в ЄРПН.
У разі, якщо, починаючи з 01.03.2021, виникнуть підстави для складання РК до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, то такий РК необхідно скласти за новою формою (у редакції Наказу № 734). Водночас, у рядку «код» такого РК має бути проставлено код ознаки «1», «2», «3» або «4» залежно від ознаки джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).
Також повідомляємо, що відповідно до змін, внесених Наказом № 734, уточнено кількість найменувань поставлених товарів/послуг, які можуть бути зазначені в одній податковій накладній, а саме, починаючи з 01.03.2021, така кількість не повинна перевищувати 99999 позицій (раніше було 9999 позицій).
***
Дії СГ при відключенні електроенергії, якщо неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт на ПРРО
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
Так, ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розділу V Порядку № 317).
Звертаємо увагу, що пунктом 7 розділу V Порядку № 317 визначено, що якщо в період роботи ПРРО в режимі офлайн настав термін формування фіскального звітного чека (Z-звіт), то він має бути сформований після видачі останнього розрахункового документа за цю зміну та до формування Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, J1316801) (далі – Повідомлення за ф. № 3-ПРРО) про відкриття наступної зміни. Фіскальні номери останнього розрахункового документа за цей день, фіскального звітного чека та Повідомлення за ф. № 3-ПРРО про відкриття наступної зміни присвоюються із Діапазону послідовно.
Отже, при відключенні електроенергії ПРРО (у разі реєстрації з можливістю роботи в офлайн режимі) переходить в режим офлайн, суб’єкт господарювання (касир) формує Z-звіт та закриває зміну.
Якщо ПРРО зареєстровано лише для роботи в режимі онлайн-обміну, то суб’єкт господарювання (касир) чекає відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
***
За січень 2021 року податковий борг по Черкаській області скорочено на 126,3 мільйонів гривень
Протягом січня 2021 року в цілому по Черкаській області податковий борг до зведеного бюджету зменшився на  126,3 млн грн, або на 9,1 відсотків  (з 1383, 5 млн грн  до 1257,2 млн гривень).
У загальній сумі податкового боргу 630,5 млн грн., або 45,6 відсотків, – податковий борг підприємств, що перебувають у процедурах банкрутства, та відсутній борг, стягнення якого зупинено рішеннями судових органів.
Протягом січня 2021 року за рахунок вжитих органами Головного управління ДПС у Черкаській області заходів із погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 27 млн  грн, що на 11,5 відсотків більше, ніж за відповідний період 2020 року.
До державного бюджету в рахунок погашення боргу надійшло  26 млн грн, до місцевого – 1 млн гривень.
Надходження забезпечені за рахунок направлення податкових вимог та опису майна в податкову заставу – 9,3 млн грн, стягнення з банківських рахунків боржників – 1,8 млн грн, стягнення через органи державної виконавчої служби – 10,6 тис. грн, стягнення за рахунок вилучення готівки – 32,8 тис. гривень.
Грошовими коштами від підприємств-банкрутів за січень 2021 року до бюджету надійшло 15,8 млн гривень.
***
Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року          № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Згідно з пп. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:

К = МП/ФП,
де К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. метрів, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;
розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку;
здійснюється порівняння розрахункової суми податку на доходи фізичних осіб із сумою податку на доходи фізичних осіб, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.
***
Платниками податків Черкащини за січень 2021 року
сплачено 18,3 млн  гривень акцизного податку

За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, за січень 2021 року платники Черкаської області до загального фонду державного бюджету сплатили 2,5 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених підакцизних товарів.
До місцевих бюджетів платниками роздрібної торгівлі підакцизних товарів сплачено 15,8 млн грн акцизного податку.
Станом на 01.02.2021 в Черкаській області зареєстровано 2361 платника акцизного податку, зокрема: 12 – виробників алкогольних напоїв, 118 платників акцизного податку з пального, 15 платників з електричної енергії та 2216 платників з роздрібної реалізації підакцизних товарів.
***
Особливості подання звітності з урахуванням оновленого КОАТУУ

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків, які подають у 2021 році податкову звітність з плати за землю, єдиного податку четвертої групи, екологічного податку, рентної плати,  транспортного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору, на те,  що в результаті територіально — адміністративної реформи та децентралізації утворились нові райони, а також територіальні громади — відповідно змінено КОАТУУ.
Джерелом інформації для оновлення КОАТУУ є розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області».
Зверніть увагу: при подачі звітності платникам податків потрібно вказувати у звітності на 2021 рік нові КОАТУУ !!!
У зв’язку з цим пропонуємо для використання: Довідник КОАТУУ по Черкаській області (https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/453735.html)  та зауважуємо, що при заповненні податкової звітності необхідно зазначати Код населеного пункту — адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ (рівень І).
***

***
Що означає «первинна реєстрація РРО»

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:
перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;
друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.
Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.
Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).
Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).
Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.
Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.
***
Головне управління ДПС у Черкаській області упереджує незаконну торгівлю алкогольними напоями

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області проведено заходи по відпрацюванню інтернет-торгівлі алкогольної продукції в м. Черкаси, в ході яких було здійснено замовлення алкогольної продукції (коньяк) в упаковці ПЕТ з доставкою до одного з відділень транспортного оператора поштового зв’язку.
В подальшому працівником було отримано замовлення та встановлено, що громадянин «К» здійснив відправлення ПЕТ пляшки (рідина темного кольору з характерним запахом спирту) через відділення транспортного оператора поштового зв’язку у м. Черкаси.
Вказану інформацію із зразком продукції в ПЕТ пляшці направлено до ГУ ДФС у Черкаській області для проведення експертизи на відповідність алкогольним напоям згідно вимог ДСТУ та прийняття відповідного процесуального рішення
***
Право платника на отримання податкової знижки

Протягом 2020 року, щоб скористатися правом на податкову знижку черкащани подали — 4909 декларацій до Головного управління ДПС у Черкаській області. До повернення громадяни задекларували 13,1 млн грн раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що до основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки (передбачені у п.3 ст. 166 Податкового кодексу України), належать:

          • частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;
          • сума коштів або вартість майна, перераховані (передані) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
          • сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;
          • сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;
          • сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
          • оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;
          • сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу;
          • сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом (у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним);
          • сума коштів у вигляді орендної плати, фактично сплаченої платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Нагадуємо, що декларацію з метою оформлення податкової знижки необхідно подати у податкові органи не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним. Якщо право на отримання знижки не використане протягом року, на наступний рік воно не переноситься.
Звертаємо увагу, що у  Центрах обслуговування платників створено усі умови для того, щоб задекларувати доходи громадяни могли зручно, комфортно і швидко.
Зазначимо, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Обсуждение закрыто.